Универсально-культурное содержание эпических мифопоэтических текстов

Так, наприклад, сюжетна структура пригод міфологічного “героя з тисячею облич”, якому загрожує смертельна небезпека і який виходить з ситуації живим, інколи вважалася першоосновою всіх інших міфологічних сюжетів, в основі яких лежить тріада “життя – смерть – безсмертя”, у той час коли сам цей образ героя був похідним від цієї універсальної тріади. Мова тут, по суті справи, йде про визначення "першоджерела" універсальної формули, яке криється в базисних вітальних функціях людини, через що сама ця формула не може бути зведена до своїх одиничних, конкретних культурних втілень. Тим більше неприпустимо вважати ці конкретні форми першоосновою інших, аналогічних за своєю універсально-культурною сутністю світоглядних структур.

Прикладом такого підходу можуть служити праці Дж. Хендерсона та Дж. Кемпбелла. Перший автор (4) здійснює спробу розглянути граничні структури та динаміку космічного устрою крізь міфи про творіння, смерть, нове народження та відновлення. Базовою схемою цих структур постає, на його думку, символ змії, що, скидаючи шкіру, гине у старому вигляді та відновлюється у новому. Образ змії як символу оновлення стає парадигмальним щодо всіх інших сюжетних побудов, у той час як вона сама є тільки конкретним символом, що специфікує універсальну базисну формулу. Другий автор (5) зародження, народження, життя та смерть вважає підпорядкованим єдиній моделі мандрівки міфологічного героя, який потерпає від усіляких небезпек, проходить складні випробування на знання і ледь не гине у череві великої тварини, рятується сам і врятовує весь світ, постає як мужній воїн та як ніжний коханець тощо

Інакше кажучи, як вся універсальна культурна формула, так і її конкретні кодифікації (аліментарна, еротична, агресивна та інформаційна) прив’язані у цій праці до одного конкретного втілення їх в образ героя. Він саме тому виявився персонажем “з тисячею облич”, що універсально-культурні категоріальні визначення і коди історично приписувалися нескінченій кількості діючих персонажів та героїв. Тут ми також бачимо надання конкретному втіленню базисної формули ознак лише їй притаманної універсальності, котра рівною мірою реалізується в багатьох інших сюжетах.

Якщо землеробська трансформація універсалій культури передбачала формування уявлень про пантеїстично зрозумілих божественних персонажів, то героїчно-авантюрні тексти вводили в тканину наративу образ героя-одинака, що на своєму важкому шляху вдало долає всі труднощі. Але не дивлячись на це, антитезування загально-природного та особисто-індивідуального не затуляє від нас того дійсно універсального змісту, який полягає у структуризації цих текстів категоріями граничних підставин.

В світлі запропонованого нами підходу щодо пошуку універсалій культури тут вимальовується достатньо чітка картина. Культурно-універсальний зміст обох форм (аграрної та войовничої) відтворення базисної світоглядної формули полягає у репродукції антитези життя та смерті з наступним відродженням померлого аграрного божества або неодмінним рятуванням авантюрного героя. Відмінності між ними полягають у тому, що землеробська та героїчно-авантюрна версії втілення основної світоглядної формули в межах КГП кодифікуються різними кодами – відповідно аліментарним та агресивним. Еротичне кодування розгорнутої у двох варіантах базисної формули вбачається у тому, що рослинно-землеробська парадигма набула ознак материнської жіночості, а агресивно-войовнича – чоловічої мужності. Крім того, в аграрній системі поглядів запорукою відновлення життя було воскресіння божества, а в героїчно-авантюрному світогляді ствердження життя героя, гарантією його майбутнього життя була перемога над ворогами.

Цей момент ствердження власного життя шляхом переживання

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>