Устная деловая речь

План 

1. Вступ

2. Основи культури мовлення

3. Діловий етикет

а) вітання

б) знайомство і представлення

в) форми звертання

 4. Види усного ділового спілкування

а) ділова бесіда

б) телефонна розмова

 5. Жанри публічних виступів

 6. Висновок

 7. Список використаної літеретури


Вступ

Мова ? суспільне явище, що виникає, розвивається, живе й функціонує в суспільстві, оскільки є засобом спілкування людей. Мова ? це витвір історії суспільства. Форма існування мови ? мовлення, тобто різноманітне використання мови людьми в усіх сферах громадського та особистого життя.

Мова є однією з характерних ознак нації. Основна функція мови ? бути засобом спілкування, збереження і передачі знань, взаємного розуміння. Мова ? це слово багатозначне. Мова ? це сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження «думок». Мова ? єдина, цілісна складна знакова система, точніше система систем: фонем, морфем, слів, словосполучень, речень, яка служить не лише засобом комунікації, обміну думками, закріплення думок, а й засобом їх формування ? адже мислення здійснюється на мовній основі, а мова завжди осмислена. Мова як специфічно людський засіб спілкування належить одночасно суспільству й індивідуумові

В обох випадках вона є продуктом історичного розвитку суспільства, яке користується надбанням попередніх етапів життя мови. Мова єдина ? загальнонаціональна чи міжнаціональна. Мова спільна для усіх представників нації. Але мова живе тільки у мовленні, без нього вона буде мертвою.

Мовлення ? функціонування мови в процесах вираження обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності.

1. Основи культури мовлення

Усі здобутки науки й культури у найрізноманітніших галузях знаходять своє відображення у мові народу. Мова — найуніверсальніший засіб спілкування людей, накопичення і передачі інформації, навчання і виховання, один із найважливіших компонентів духовної культури людини. .

Мовлення це мовна діяльність, конкретне говоріння, що проходить у часі і виявляється у звуковій (включно з внутрішнім проговорюванням) або письмовій формі.

Культура мови — це володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами залежно від умов спілкування, мети й змісту мовлення.

Норми літературної мови прийняті у суспільній практиці людей правила вимови, вживання слів, граматичних форм, побудови словосполучень і речень.

Розрізняють такі типи норм: орфоепічні (вимова звуків і словосполучень), лексичні (слововживання), графічні (запис звуків на письмі), орфографічні (написання слів та їхніх частин), граматичні (вживання граматичних форм слів, побудова словосполучень і речень), пунктуаційні вживання (постановка розділових знаків), стилістичні (відбір мовних засобів відповідно до умов спілкування).

Норми характеризуються системністю, історичною і соціальною зумовленістю, стабільністю.

Рівень мовної культури визначається не глибиною засвоєння норм, а вмінням володіти всіма багатствами літературної мови. Культурам

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы