Установка советских органов власти в Западной Украине в 1939-1941

Встановлення радянських органів влади в західній Україні у 1939-1941

роках

Згідно з таємним протоколом пакту Молотова – Ріббентропа від 23 серпня

1939р. , Західна Україна переходила у “зону інтересів” СРСР. Реалізуючи

домовленість з Німеччиною про поділ польської держави, Червона армія

17 вересня 1939р. вступила в Західну Україну і повністю зайняла її

територію. Блискавичне захоплення краю спричинило виникнення цілком

нової суспільно-політичної ситуації в регіоні. Для встановлення нових

порядків услід за передовими червоноармійськими підрозділами у міста та

містечка краю прибуло по 20-30 “уповноважених” ЦК КП(б)У. Надісланим

партфункціонерам належала вся влада: вони вирішували політичні,

адміністративні, господарські, культурно-освітні проблеми. Спираючись на

військові підрозділи, надіслані “уповноважені” у максимально короткий

термін ліквідували державні органи Другої Речі Посполитої і почали

формувати тимчасові органи управління нової влади: у містах і повітах –

тимчасові управління, у волостях і селах – селянські комітети. Такі

управління і комітети й були створені за сприянням військових та

партійних працівників.

 

Наступним кроком стало створення в колишніх воєводствах обласних

тимчасових управлінь з центрами у Львові, Станіславі, Тернополі і

Луцьку. Утворені за офіційною постановою військової ради Українського

фронту, ці органи влади мали здійснювати керівництво міськими,

повітовими управліннями і селянськими комітетами [1]. Однак тимчасові

органи влади не могли від свого імені вирішувати питання

територіально-правового статусу та суспільно-політичного устрою Західної

України – зовні це виглядало б явно не демократично. Тому у Москві

вирішили сформувати представницький орган, який, бодай формально, міг

вважатися виразником волі населення краю. 1 жовтня 1939 р. у

розгорнутому рішенні Політбюро ЦК ВКП(б) було викладено детальний

сценарій, час, місце і термін проведення Народних Зборів Західної

України. Першого секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова Політбюро зобов’язало

підготувати текст декларації для затвердження депутатами Народних Зборів

від імені населення краю [2].

 

22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних Зборів Західної України і

26-28 жовтня у Львові Народні Збори розпочали роботу. Було затверджено

декларації про встановлення радянської влади у Західній Україні і про її

входження до складу Української РСР, а також про націоналізацію банків

та великих промислових підприємств, поміщицьких та церковних земель.

1 листопада 1939 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про включення

Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Радянською Україною

[3, с. 101]

15 листопада того ж року аналогічний закон схвалила Верховна

Рада Української РСР [4, с. 13].

 

Згадані декларації і закони становили легітимну основу запровадження

радянського режиму в Західній Україні. Розпочалося насадження

державно-політичної системи тоталітарного взірця. Основні владні функції

взяли на себе обласні, міські та районні комітети КП(б)У. 27 листопада

а

1939 р. ЦК КП(б)У сформував обласні партійні організації і затвердив

склад бюро обкомів партії. У свою чергу обкоми формували партійні

структури по містах і повітах. Для заповнення вакансій ЦК КП(б)У

постійно надсилав у Західну Україну номенклатурних працівників. Так лише

в кінці 1939 – на початку 1940 рр. в західні області було надіслано 495

партпрацівників для заміщення посад перших, других і третіх секретарів

райкомів; 1215 комуністів і комсомольців відряджено в ролі інструкторів

та пропагандистів партійних комітетів [5]. Протягом 1940 р. на

партійно-пропагандистську роботу було відряджено ще 3845 чоловік [6,

с. 12]. Сформовані у верхах партійні органи стали одноосібно керувати

всіма сферами економічного і культурного життя регіону.

 

Формування постійних органів радянської влади розпочалося у Західній

Україні лише у січні 1940 р. Цьому передував Указ Президії Верховної

Ради СРСР від 4 грудня 1939 р. “Про організацію Волинської,

Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської і Тернопільської

областей у складі Української РСР” [7, с. 184-185]. Невдовзі Указом

Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 р. , старий

адміністративно-територіальний поділ було ліквідовано і замість повітів

створено райони. Всього створено 202 сільських райони. У

1 2 3