В гостях у іменника - виховний захід з української мови
Не жалію нічого Кому? і Чому?
Мене люблять усі, і за те поважають,
Ще й комашку маленьку, й травиночку я не мину!
Знахідний.
Кого? Що? Я де хочете вмить відшукаю,
Друга вам і загублену річ я знайду.
Я — Знахідний Відмінок — до мене звертайтесь,
Коли хтось щось загубить, чи може потрапить в біду.
Орудний Відмінок.
Я — Орудний Відмінок! По службі — начальник!
Бо орудую завжди — то Ким?, а то Чим?
Хто говорить чи пише, а може читає —
Я колись, та згоджуся, звичайно — усім!
Місцевий Відмінок.
На кому? На чому? Цей предмет, відгадайте!
Все відомо відмінку Місцевому тут.
Ви про місце предмета мене запитайте,
Я скажу— де предмет, і його неодмінно знайдуть.
Клична форма.
Я завжди всіх предметів до себе гукаю.
Клична форма я! Ясно це всім!
Зву предмети і їх називаю:
— На сторінку, любенькі, зі мною ходім!
Відмінки (разом).
Всі ми служим іменнику чесно і вірно,
Допомогу й підтримку він має від нас.
Називний.
Щоб ви трішечки краще про нас все пізнали,
В гру веселу, Відмінки, пограти нам час!
Іменник кидає Відмінкам повітряні кульки, на яких написані слова (3—5).
Називний.
Нумо, кульки передайте.
Та слова провідміняйте!
На кульках написані слова в називному відмінку. Відмінки по черзі кидають кульки один одному, разом з дітьми відмінюють слова. Після закінчення гри на передній план виходять чотири Відміни.
Відміни (разом).
Ще чотири Відміни Іменнику служать,
Всі чотири — старанні та строгі, ще й дуже!
I Відміна.
В першій — ті, що закінчення мають -а, -я.
Чоловіча й жіноча живе тут рідня!
II Відміна.
Чоловічий у другій Відміні є рід,
Без закінчень живе тут щасливо без бід!
Поруч нього — середній ще рід проживає,
Що закінчення -о та ще -е завжди має.
На -а, -я — звем до себе слова погулять,
Якщо в них не буває ніколи -ат, -ят!
III Відміна.
А от третю Відміну хай всяк пізнає,
В ній жіночого роду іменники є.
Без закінчень тут можуть вони проживати,
І живе тут іменник найкращий. Це — мати!
IV Відміна.
А в четвертій Відміні — іменники ті,
Що середній лиш рід означають в житті.
А як станете ви їх собі відмінять,
То в них з'явиться завжди то -ат, а то -ят!
Словник.
От парад в нас, так парад!
Все в іменника без вад!
Знак Оклику. Молодець! Порядок! Слава!
Королева Граматика.
Честь тобі за це і шана,
І медаль із шоколаду!
Я за тебе дуже рада!
Заходить вовк Вольдемар і лисиця Алексіс.
Знак Оклику. Ой, подивіться! Гості до нас!
Королева Граматика. Гостей приймати нам не час
Вольдемар і Алексіс. Добридень вам!
Вольдемар. Чого так урочисто?
Алексіс. Ми зараз тут змішаємо все чисто!
Вольдемар. Ми закордонні, імпортні особи!
Алексіс. Ми в вас веселощів і хаосу наробим!
Вовк.
Я — вовчик Вольдемар! Короткі в нас розмови!
Ніколи я не вчив української мови!
Лисиця.
Лисиця я Алексіс загранична!
До правил строгих, знайте, я незвична!
Вовк.
По-перше, ми влаштуєм дискотеку!
(Вмикає магнітофон, голосно звучить музика].
Танцюють всі! Чи ви не чули репу?
(Вовк і Лисиця танцюють, припрошують всіх].
Вовк. Ну ж, сміливіше! Хто ви? (До Відмінків].
Називний. Ми. . . Відмінки. . .
Вовк. Хто головний у вас?
Лисиця. Вам танцювати ліньки?
Королева Граматика.
Прошу вас! Припиніть це неподобство!
Ведіть себе достойно! Ви ж тут гості!
Вовк.
Ну, а гостей скрізь шанувати годиться!
Чому ж бо вас усім не веселитися?
Ти хто? (До Орудного Відмінка).
Орудний. Всього лише Орудний я відмінок. . .
Лисиця.
Чого ви липнете усі кругом до стінок?
Давай, Орудний, ти тут справжній цар!
Ану із нами танцю модного ушквар!
Орудний. А, може, й справді я тут головний?. .
Вовк.
Отож, Орудний, веселись, не ний!
А ми начальство ваше скинемо ураз!
У вашім царстві золотий настане час!
Іменник.
Помилуйте! Це ж