Василий Иванович Вернадских - жизнь и деятельность

План 

Родовід Вернадських.  

Навчання та перша робота.  

Роки становлення.  

Останні роки життя.  

Основні праці 

Література.  


Родовід Вернадських

Є кілька версій родоводу Вернадських. Згідно з першою, його пращури прийшли у Запоріжжя з Італії або Мальти. Про це свідчить корінь прізвища (Vernasca, Vernazzi, Verna). Михайло Максимович, знавець минувшини України, висловив думку, що пращури Вернадських мають литовське походження.

За сімейною легендою, ще за часів визвольної війни українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким литовський шляхтич Верна перейшов на бік козаків і разом із ними боровся проти польської шляхти. Вважається, що саме цей Верна, якого згодом схопили та стратили поляки, і започаткував рід Вернацьких, які з 1826 року стали писатися як Вернадські.

1775 року, після скасування Катериною ІІ Запорізької Січі, один із нащадків Верни — Іван Никифорович Вернацький — втік до великого селища Церковщини Березнинського повіту Чернігівського намісництва, де став священиком. Його старший син Василь, майбутній батько Івана Васильовича, закінчив медичний факультет університету і працював фельдшером. Брав участь у воєнній кампанії 1799 року — славнозвісному поході на чолі з Олександром Суворовим до Італії, згодом потрапив у полон до французів. За те, що лікар Вернацький однаково уважно ставився як до російських, так і до французьких поранених, Наполеон І нагородив його орденом Почесного легіону

Василь Іванович повернувся до Росії у травні 1800 року на чолі шпиталю з 1000 чоловік. Незабаром Василь Іванович вступив до Московської медичної академії, а по її закінченні служив військовим лікарем у різних полках і госпіталях. Згодом одружився з Катериною Яківною Короленко (1781—1884), родина якої теж походила з малоросійської шляхти. До цього роду належав письменник Володимир Короленко (Яків Короленко — його прадід).

Подружжя оселилося у Києві, де навесні [2] 1821 року в них народився син, якого на честь діда назвали Іваном.

Василь Іванович працював у Київському військовому шпиталі. 1826 року він за вислугу років здобув чин колезького радника, що давало йому право на потомствене дворянство. Скориставшись цим, Василь Іванович змінив прізвище Вернацький на Вернадський.  

Навчання та перша робота

Спочатку освітою Івана займався Федір Шимкевич — мовознавець, вихованець Київської духовної академії.

У 10 років Іван вступив до вищого відділення Київського повітового духовного училища. Потім став учнем третього класу першої Київської гімназії. Невдовзі за успіхи в навчанні його зарахували на казенний кошт до Благородного пансіону, відкритого при першій гімназії {висловлюючись у сучасних термінах — безкоштовно надали гуртожиток}.

30 вересня 1837 року, з дозволу попечителя Київського навчального округу, Іван Вернадський, не закінчивши повного курсу гімназії, який включав тоді сім класів, достроково склав іспити до Київського університету (по-тодішньому — університету Святого Володимира). Його прийняли до інституту казеннокоштних студентів на перше відділення філософського факультету.

Навчався Вернадський успішно. Так, він одержав золоту медаль за працю, в якій треба було викласти та

1 2 3 4 5