Вече - постоянный и необходимый орган государственной власти в феодальный период Киевской Руси
Нам здається, що перегляд питання про віче матиме велике значення й для з’ясування всієї адміністративної системи, зокрема так званої десяткової, чисельної системи, яку звичайно визнають органічно зв’язаною з «народом» 57*. Нарешті, наш аналіз свідчень про віче спонукає поставити питання і про новгородське віче як про феодальний орган влади, а не орган широкої торговельно-промислової демократії.
4. Висновки
Але наша критика уявлення про віче як про постійний споконвічний і повсюдний орган не виключає питання про оцінку віча, вічових зборів у загальній політичній системі давньої Русі. Ми визнаємо, що віча скликались не тільки в дофеодальний період, а й у період феодальний. Ці вічові збори іноді скликались в XI — XIII ст. Про це літопис вичерпно говорить. Звичайно, як визнає й Сергеєвич, на вічі необов’язкова присутність всіх жителів і навіть маси жителів. Але ми будемо говорити не тільки про ці «напіввіча», а про віча — масові збори жителів міста, і будемо ставити питання про їх значення.
Ми вважаємо, що ці вічові збори відбувались далеко частіше, ніж вказує літопис, що ці масові збори були незвичайні збори — це були віча. Сама назва свідчить про якийсь специфічний зміст поняття віче. Очевидно, що ця назва не вмирала, а знову випливала при відповідних моментах політичного життя
Їх скликали або тоді, коли правляча феодальна верхівка розколювалась на ряд груп, або коли треба було спертись на широкі маси феодалів міста й землі і навіть, коли треба було спертись на масу міського населення, включаючи торговельні міські елементи, звичайно, керуючи ними і використовуючи їх у своїх класових інтересах. Нарешті, віче могло збиратись і в надзвичайних випадках під час війни. Всі літописні свідчення дуже добре підтверджують цей надзвичайний характер віча. Ми маємо три віча під час облоги міста, два — для обміркування питання про князя (збори коло Турової Божниці і в Полоцьку) і два — скликані самим князем у хвилину величезної небезпеки, князем Ізяславом а боротьбі з кн. Юрієм.
Печать надзвичайності і революційності лежить на всіх подіях, що передували скликанню віча.
Безперечно, скликання віча як надзвичайного органу широких феодальних шарів і іноді всього населення головних міст мало величезне політичне значення. Тут, очевидно, ухвалювали постанови, які надовго визначали зовнішню і внутрішню політику. Досить згадати про раду «киян» (втім, літопис не називає цієї ради вічем), тобто впливових феодальних груп під час повстання. Безперечно, що ці події надовго визначили політику Володимира Мономаха.