Вече - постоянный и необходимый орган государственной власти в феодальный период Киевской Руси

дій в обложеному місті, зокрема, візьмемо нараду киян у 1113 р. під час великого київського повстання. Літопис неназиває її вічем, але вона могла ним бути; в усякому разі,, всі дослідники називають її вічем. Здавалося б, що ця нарада повинна була б бути дійсно демократичною. Але факти говорять про інше.

«Наутрия же, в семы на 10 день, свет створиша Кияне, послаша к Володимеру, глаголюще: «поиди, княже, на стол отен и деден». Се слышав Володимер, плакася велми и не поиде жаляси по брате. Кияни же разъграбиша двор Путятин тысячьского, идоша на Жиды и разъграбиша я. И послашася паки Кияне к Володимеру, глаголюще: «поиди, княже, Киеву; аще ли не поидеши, то веси, яко много зло уздвигнеться, то ти не Путятин двор, ни соцьких, но и жиды грабити, и паки ти поидуть на ятровь твою и на бояры и на манастыре, и будеши ответ имел, княже, оже ти манастыре разграбять». Се же слышав Володимер, поиде в Киев» 29.

Навіть поверховий аналіз дозволяв нам установити, що нараду скликала не широка маса (маса грабувала двір Путяти, тисяцького і робила погроми), а верхівка феодального суспільства, налякана повстанням міських мас.

Візьмемо другі вічові збори — коло Турової Божниці в 1139 р. Ці збори складались з киян. Але хто були ці кияни — літопис виявляє дуже добре — вічовики були на конях і, звичайно, озброєні; отже, це не дрібні торговці й ремісники, а основна київська феодальна група, тісно зв’язана з Мономаховичами, яка в душі лишилась васалами Мономахового дому; це пізніше було доведено подіями — вигнанням Ігоря і запрошенням Ізяслава.

Дуже характерні вічові збори в Києві в 1147 р. , хоч літопис і не називає їх вічем, коли кн

Ізяслав двічі сам скликав бояр, дружину й «киян всех». А на одних зборах фігурував і митрополит. Але так само ясно, що керувала цими зборами феодальна верхівка.

Візьмемо вічові збори в Полоцьку в 1159 р. : «В том же лете совет зол свещаша на князя своего полочане, на Ростислава, на Глебовича и тако приступиша хрестное целование. . . и послаша в тайне к Рогволоду Борисовичів Дрьютьску».

Знову безперечно, що це були збори не широких міських мас, а феодальної групи, зв’язаної з кн. Рогволодом. Якщо ми візьмемо і всі інші дані літопису, які говорять про нараду жителів міст, то скрізь ми можемо промацати їх класову феодальну суть. Нам здається, що цілком відповідно до загальних наших поглядів на суть влади в Київській Русі ми можемо встановити, що основною соціальною силою, на яку спиралось віче, були феодальні міські групи, а не широка міська демократія — торговці й ремісники 56*.

 

3. Питання про віче як постійний орган державної влади

Ми вже говорили про те, що в буржуазній історіографії панував погляд, що віче є органом державної влади. Щоб визнати ту чи іншу нараду постійним органом влади, звичайно, насамперед треба довести певну безперервність, якщо не періодичність її діяння з закріпленою звичаєм чи законом компетенцією.

В

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные