Видеокамеры

style="text-align: Вимірювання мінімальної освітленості відеокамери можна було б проводити усередині світлонепроникного кожуха, регулюючи напруження розташованої там лампи реостатом або автотрансформатором і контролюючи освітленість люксметром, а вихідний сигнал відеокамери - по екрану відеомонітора або осцилографа. Проте вся неприємність полягає в тому, що із зміною інтенсивності свічення лампи змінюється і випромінюваний нею спектр, а спектральна чутливість у різних відеокамер, треба сказати, істотно різниться. Таким чином, використовуючи подібний принцип не можна набути точного значення мінімальної освітленості. Проте його зручно використовувати, наприклад, для порівняльної оцінки чутливості відеокамер різних виробників (зменшують напруження лампи до тих пір, поки одна відеокамера перестає показувати, а друга ще продовжує працювати).

Щоб виключити вплив спектральної чутливості відеокамер на вимірювання мінімальної освітленості, світловий потік у відеокамеру регулюють, використовуючи набір нейтрально сірих фільтрів різної щільності, що встановлюються перед об'єктивом (при цьому саме джерело світла залишається стабільним, проте слід пам'ятати, що спектральні характеристики самих фільтрів теж не ідеальні).

Наприклад, одна із зарубіжних компаній, просуваюча відеообладнання різних фірм, наводить дані виробників по чутливості їх відеокамер, а також свої, отримані таким чином:

• відеокамери тестуються за допомогою об'єктивів з відносним отвором F1. 2

• відеокамери з вбудованими об'єктивами вимірюються при мінімальному значенні їх відносного отвору (об'єктив максимально відкритий); результат вимірювання перераховується до відносного отвору F1. 2

• у вимірювальному ящику, де визначається мінімальна освітленість, перед об'єктивом встановлюються нейтрально сірі фільтри до тих пір, поки розмах вихідного сигналу відеокамери не стане рівним 350 мВ

• як тестова таблиця використовуються вертикальні штрихи з просторовою частотою 0,5 Мгц і 2 Мгц

 

Боротьба із змінами освітленості

У складі кожної ПЗС-ВІДЕОКАМЕРИ є так званий електронний затвор (ES - Electronic shutter) - це пристрій, призначений для її адаптації до варіацій освітленості. Даний пристрій опитує ПЗС-МАТРІЦУ короткими імпульсами, причому, період проходження імпульсів може мінятися. Завдяки цьому здійснюється регулювання часу накопичення зарядів, а значить, і рівень сигналу на виході ПЗС-МАТРІЦИ. Слід зазначити, що електронний затвор, що автоматично змінює період проходження опитних імпульсів в межах від 1/50 з до 1/100000 з, є у всіх сучасних відеокамер (тому вказівка даного параметра в технічному паспорті навряд чи актуально).

Інша справа, якщо є можливість ручної установки електронного затвора (Manual Shutter Control) - така функція може з успіхом використовуватися для спостереження швидкоплинних процесів (наприклад, при відеоспостереженні потоку автомашин). Річ у тому, що якщо автоматичний електронний затвор (Auto Shutter Control) працює на "малих швидкостях" (1/50 сік) - а це буває при низькій освітленості, то швидкоплинні процеси відображатимуться на екрані відеомонітора змащеними. Для виключення такого дефекту повинна бути або достатньо висока освітленість об'єкту (що не завжди можливо), або слід використовувати відеокамери з примусово встановлюваною швидкістю роботи електронного затвора.

Недоліком використання електронного затвора (і об'єктивів з фіксованою або регульованою уручну діафрагмою) є те, що об'єктив весь час відкритий, а значить, глибина різкості мінімальна, в кольорових відеокамерах зменшується колірна насиченість. Але найголовніше, динамічного діапазону електронного затвора (100000: 50 = 2000) недостатньо для відробітку змін вуличній освітленості при цілодобовій роботі (від 105 до

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы