Виды завещаний и их классификация

спадкоємця, який одержує спадщину.

У деяких випадках заповідач може встановити обов'язком спадкоємця персоніфіковані умови, наприклад, в разі прийняття спадщини видатним співаком - надання щорічного безкоштовного концерту тощо. Тому важко перелічити всі можливі дії спадкоємців, виконання яких може обумовлю­вати спадкодавець, але незаконність таких обов'язків може встановити суд. Тому вважаємо, що спадкоємці вправі звертатися до суду в тих випад­ках, коли обов'язки, зазначені в заповіті, здаються їм незаконними або нездійсненними (нереальними).

Даний вид заповіту передбачає покладення на спадкоємця виконання дій для суспільно корисної мети і у цьому виявляється його специфічність і відмінність від інших обов'язків спадкоємців (див. проект № 17).  

Заповіт з умовою (ст. 1242 ЦК)

 Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування на­явністю певної умови у заповіті. Ця умова може бути як пов'язана, так і не пов'язана з поведінкою спадкоємця (проживання у визначеному місці, на­родження дитини, здобуття освіти тощо).

 Перерахувати всі умови, з якими може бути пов'язане виникнення пра­ва на спадкування, нереально. При визначенні таких умов слід враховува­ти, що вони не мають суперечити закону чи моральним принципам, що існують у суспільстві

Наприклад, умова в заповіті, за якою спадкоємець повинен залишатися неодруженим, суперечить своєю суттю моральним принципам і є неправомірною, оскільки у нашому суспільстві прийнято, що сім'я є основою суспільства.

 Якщо ж у заповіті буде зазначено умову набуття спадкоємцем статусу одруженої людини на час відкриття спадщини, то ця умова стимулює прагнення спадкоємця до реалізації загальновизнаних цінностей, і, відпо­відно, не суперечитиме ні закону, ні моральним засадам суспільства.

 Однак неправомірною буде умова щодо реєстрації шлюбу з конкретною особою, обраною заповідачем як майбутній чоловік або дружина спад­коємця, оскільки у нашому суспільстві, на відміну від, наприклад, схід­них народів, визнано право громадянина самостійно обирати для себе сво­го майбутнього чоловіка (дружину).

 Аналогічно складається ситуація й щодо питання освіти. Так, у заповіті можна закріпити умову про обов'язкове здобуття, наприклад, вищої, про­фесійно-технічної та іншої освіти, але визначення навчального закладу, в якому особа повинна здобути таку освіту або визначення спеціальності є неправомірними, бо обмежує правоздатність спадкоємця.

 Варто констатувати, що за своєю суттю і метою визначення умови у за­повіті має бути спрямоване на благо спадкоємців, а не проти їх інтересів. Заповідач вправі турбуватися також про те, щоб належне йому майно на­було належного власника й надалі використовувалося спадкоємцем на розвиток сімейних традицій і на благо родини, для збереження його імені тощо.

 Правові наслідки включення до заповіту умов, що з самого початку су­перечать закону чи моральним засадам суспільства, такі: зацікавлений спадкоємець вправі звернутися до суду, внаслідок чого дані умови можуть бути визнані недійсними і спадкоємець успадковує заповідане майно без дотримання встановлених заповідачем умов. Це положення матиме місце після смерті заповідача і ознайомлення спадкоємця із заповітом.

 Отже, зрозуміло, що визначення «забороненої» умови не приведе до ба­жаних результатів і є недоцільним. У даній ситуації можна порадити ли­ше одне: у випадку наявності певних сумнівів слід звернутися за консуль­тацією до кваліфікованих юристів (бажано вислухати думку не одного фахівця), щоб надалі мати можливість повною мірою захистити свої права та інтереси. У такому випадку посвідчення секретних заповітів є недоціль­ним, оскільки нотаріус не зможе позитивно вплинути і «відредагувати» зміст заповіту, тобто

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные