Воспитание у студенческой молодежи этики семейных отношений

Виховання у студентської молоді етики сімейних взаємин

На початку ХХІ століття наука, як ніколи раніше, глибоко втручається в природу речей, в людську природу. Новітні комп’ютерні і біологічні технології стали основою творення людиною штучних біологічних систем, штучного світу людської життєдіяльності. Водночас глобальні проблеми сучасності визначають проблематичність самого подальшого існування людського роду. За пророцькими словами Миколи Бердяєва, людина техногенної цивілізації хоче взяти на себе роль „творця”, але при цьому очевидно, що вона має взяти на себе і величезний тягар відповідальності за наслідки своєї діяльності. Саме етичні проблеми виникають в реальному процесі наукового дослідження і стосуються результатів, які можуть впливати на існування і розвиток людини, суспільства, культури, цивілізації.

Усвідомлюючи ці особливості, дослідники визначають даний етап цивілізаційного розвитку як техногенну цивілізацію, добу технологічної культури. Новітні технології, які розроблені на основі фундаментальних теоретичних досліджень, є знаряддям створення цього технологізованого середовища як штучного світу людської життєдіяльності.

Сьогодні українське суспільство переживає період кардинальних змін економічних і соціальних відносин. Цей процес повністю стосується й інституту сім’ї. Найбільш важливі зміни проявляються тут в таких феноменах, як зростання кількості розлучень, поява нетрадиційних форм шлюбу (громадянський шлюб, конкубікативний союз та ін. ), переорієнтація пріоритетних інтересів сімейних груп, зміни тендерних установок, автостереотипів тощо. Специфічною рисою нашої доби є відсутність у молодих людей, які беруть шлюб, соціального досвіду, відчуття міри, розуміння значущості загальнолюдських і національних моральних норм і цінностей [4, 10].

Людська мораль як особлива форма людських стосунків складалася здавна. Це прекрасно характеризує зацікавленість суспільства до неї і те значення, яке надається моралі як формі суспільної свідомості. Звичайно, норми моралі різнилися від епохи до епохи і ставлення до них завжди було неоднозначним.

Сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла раніше, ніж нації, держави, ще за часів первісного суспільства. Саме сім’я була, є і мабуть, завжди буде найважливішим середовищем формування та розвитку особистості, яке відповідає не тільки за соціальне відтворення населення, а й за відтворення певного способу його життя [2, 28]

Прогресивний за своєю сутністю перехід від традиційної авторитарної до сучасної структури сім’ї відбувається болісно й супроводжується трансформацією інституційних характеристик цього мікро- колективу, норм і цінностей, що регулюють поведінку людей у цій сфері. Легалізація сексуальних стосунків призвела до того, що задоволення цим аспектом міжособистісних взаємин доволі часто береться молодими людьми за основу для створення сім’ї, залишаючи поза увагою етичний їх зміст. Наслідком таких процесів стає той факт, що внутрішньо сімейні взаємини, характер спілкування подружжя, яке виступає основою успішної реалізації однієї з найважливіших функцій сім’ї, – задоволення потреб людини у сприйнятті, розумінні, підтримці, захищеності, емоційному комфорті, – набувають деструктивних ознак.

Проблеми розвитку інституту сім’ї, особливості реалізації його основних функцій набули висвітлення у працях І. Андреєвої, Ю. Давидова, С. Голод, О. Гусейнова, Л. Зубенко, І. Кона, В. Костіна, В. Кравця, Т. Кравченко, Л. Повалій, В. Постового, А. Харчева, О. Хромової та ін. Дослідники аналізують стан сучасної сім’ї, характеризують різні складові (соціальну, психологічну, антропологічну) подружньої сумісності, роблять спроби визначити основний зміст підготовки молоді до подружнього життя, виховання дітей.

Особливий прошарок української молоді, що виступає потенційним утворювачем молодої сім’ї, становить студентство,

1 2 3 4

Похожие работы