Высокоскоростные локальные сети

LLC визначає два класи керування передачею:

• Class І, що підтримує передачу даних у режимі без встановлення з'єднання і підтвер­дження прийому;

• Class II, який визначає режим передачі даних із встановленням з'єднання.

Підрівень МАС включає протокол пріоритетів запитів DPP і визначає функції з підгото­вки каналу передачі даних і формування кадру даних.

Функції підрівня МАС в проміжних і кінцевих вузлах є різними. Зокрема, на кінцевому вузлі здійснюється:

• приєднання властивих підрівню полів до кадру перед пересиланням його на фізичний рівень;

• перевірка наявності помилок передачі в отриманих кадрах даних;

• ініціалізація керування для підрівня передачі фізичних сигналів;

• вилучення властивих підрівню полів після одержання кадру на фізичному рівні до пере­силання його на мережевий рівень.

 

3. Мережа Fast Ethernet.

Мережа Fast Ethernet є подальшим розвитком мережі Ethernet за рахунок збільшення у 10 разів частоти швидкості передачі. При цьому основні аспекти побудови мережі Ethernet залишилися незмінними. Насамперед це стосується механізму (методу) доступу і формату кадру. Основні відмінності спостерігаються на фізичному рівні і пов'язані з використовува­ним передавальним середовищем.

Згідно із стандартом IEEE 802. 3u, прийнятим 1995 року, для технології Fast Ethernet за­лежності від застосовуваного кабелю визначено такі три найменування: 100Base-TX і 100Base-T4 — для витої пари провідників і 100Base-FX — для оптоволоконного кабелю.

У системі 100Base-TX використовуються дві пари проводів: одна для передачі, друга-для прийому даних. Специфікація стандарту на фізичне середовище передачі даних ANSI TP-PMD, на якому грунтується застосування витої пари в 100Base-TX, допускає викорис­тання неекранованої (UTP) і екранованої (STP) витих пар категорії 5

Найпоширенішим середовищем є неекранована вита пара. У цьому кабелі пари провід­ників мають бути завиті уздовж усього кабелю, за винятком його країв, де кабель підключається до роз'ємів. Довжина невитої ділянки не повинна перевищувати 1-1,5 см. Довжина сегментів мережі 100Base-TX на кабелі UTP категорії 5 з хвильовим опором 100 Ом не по­винна перевищувати 100 м. Це обмеження зумовлене допустимим часом затримки поши­рення сигналу в передавальному середовищ і є досить жорстким. З метою зниження впливу перешкод використовується біполярна передача: по одному з проводів передається позити­вний, по другому — негативний потенціал. На відміну від стандарту ANSI TP-PMD у 100Base-TX використовується така ж розпайка, як і в 10Base-T. Це дозволяє заміняти інтер-фейсні плати без перепаювання або заміни кабелю.

Стандартом 100Base-TX передбачене використання екранованої витої пари з хвильовим опором 150 Ом і стандартних дев'яти штиркових конвекторів D-типу.

Специфікацією 100Base-T4 також визначена довжина кабелю: до 100 м. При цьому до­пускається використання кабелів UTP категорій 3, 4 і 5, проте рекомендується використання кабелю категорії 5. З чотирьох пар, що використовуються, дві призначені для односпрямо-ваної передачі, а дві інші — для двоспрямованої передачі. Пари позначаються таким чином:

• ТХ — для односпрямованої передачі даних; RX — для односпрямованого прийому;

• ВІ — інші дві пари для обміну даними в обох напрямках.

З метою зниження

1 2 3 4

Похожие работы