Уильям Шекспир

пазури притуплюй, з пащі 

Тигриної, о часе, зуби рви, 

Руйнуй всі витвори землі найкращі 

І фенікса спали в його крові.

Але загалом образна система Шекспіра спирається вже на інше начало, має джерелом своїм живу реальність. Метафори, порівняння, розгорнуті малюнки в сонетах передають реальні взаємини між людьми в суспільстві і дійсні явища природи. Таким чином, розповідь про почуття поета пов'язується і з світом природи, і з життям суспільства. Наприклад, у 143-му сонеті художнім порівнянням поету у зображенні його коханої і власних переживань служить зовсім буденна побутова картинка:

Буває іноді, щоб упіймати 

Шкідливу курку там або курча, 

Дитину опуска додолу мати 

І тільки й думає про втікача.  

Дитя волає, щоб вернулась мати, 

Вмивається невтішними слізьми.  

Дихнути ж мамі не дає пернате, 

Під самим носом тріпає крильми.  

Так мчиш і ти за мрією в погоні.  

Надіючись впіймать її колись.  

Я ж простягаю, мов дитя, долоні: - 

Не покидай, кохана, повернись! 

Хай воля вволиться твоя,- волаю,- 

Лиш не давай загинути з одчаю

Сонет 12-й повністю будується на поетичній асоціації з різними явищами в природі:

Коли годинника подзвіння сонні 

Звістують дня померклого відхід, 

Коли безжально сніг ляга на скроні 

І осипається фіалки цвіт; 

Коли тремтять безлисті верболози, 

Де в спеку тінь була для череди, 

А вицвіт літа у снопах на возі 

Трясе остюччям сивим бороди,- [-349] 

Я думаю про квіти нетривалі - 

Краси твоєї швидкоплинний цвіт,- 

Невже судилось їм в років проваллі 

Загинути, осиротивши світ? 

О ні! Не знищить їх коса осіння, 

Коли від них розсіється насіння.

Гірке кохання поета порівнюється з пропасницею, розум називається лікарем, старіння людини - опаданням зів'ялого листя, і так майже в кожному сонеті встановлюється зв'язок особистих почуттів поета з різними явищами навколишнього світу.

Звернувшись до строгої форми сонета, Шекспір вийшов за межі традиційних тем і поетичних норм. Він наповнив свої сонети багатим змістом, глибокою думкою, хвилюючим людським почуттям; надав їм різноманітного звучання, високої поетичної довершеності. Всі ці особливості підносять сонети Шекспіра над тогочасною англійською лірикою і дають підставу розглядати їх як новий і вищий її етап, як «вінець англійської лірики доби Відродження»(1).

Хроніки. Шекспір розпочав свою творчість жанром хроніки, до якого наприкінці XVI ст. часто зверталися його попередники і сучасники. Інтерес до цього жанру зрозумілий. Війни з Іспанією, розгром «Непереможної Армади» у 1588 р. викликали всенародне патріотичне піднесення в країні, усвідомлення необхідності національної єдності, живий інтерес до політичних проблем сучасності

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы