Измерения влажности и скорости движения воздуха

План

ВИМІРЮВАННЯ ВОЛОГОСТІ  ТА ШВИДКОСТІ РУХУ ПОВІТРЯ. . 3

Вологість повітря. 3

Метод точки роси. 3

Метод психрометра. 4

Швидкість руху повітря. 6

Анемометр. 7

Література. 9

 


Вимірювання вологості  та швидкості руху повітря

Вологість повітря зумовлюється наявністю в ньому водяної пари. Маса водяної пари може змінюватись як за абсолютною величиною, так і за ступе­нем насичення, що відповідно характеризується абсолютною і відносною во­логістю.

Абсолютна вологість повітря т кількісно дорівнює масі водяної пари в грамах, що міститься в 1 м повітря, тобто її густині.

Коли температури невисокі і пара далека від стану насичення (в цьому разі до водяної пари можна застосувати рівняння Менделєєва - Клапейрона), значення абсолютної вологості мало відрізняється від парціального тиску во­дяної пари в повітрі.

Тому прийнято визначати абсолютну вологість також через величину парціального тиску водяної пари і виражати її в одиницях тиску.

Під відносною вологістю слід розуміти відношення абсолютної волого­сті до маси або до парціального тиску водяної пари, яка насичує простір при тій самій температурі. Це відношення виражають у процентах.

Точкою роси називається температура, при якій наявна в повітрі водяна пара стає насиченою, тобто починає конденсуватися на охолодженій поверх­ні.

Основні способи визначення вологості повітря ґрунтуються на методах точки роси і психрометра.

Метод точки роси.

Вологість повітря методом точки роси визнача­ють гігрометром Ламбрехта. Він складається з тонкого металевого полірова­ного диска 1, на зворотному боці якого є резервуар 5. У резервуар наливають ефір і вставляють термометр 3 через отвір 4

Через другий отвір за допомо­гою гумової трубки з грушею 6 продувають повітря. Ефір швидко випарову­ється і диск 1 при цьому охолоджується. Одночасно охолоджується і повітря, що прилягає до диска, а на поверхні диска виступає роса внаслідок конденса­ції водяної пари з повітря (поверхня диска стає ніби матовою, що добре помі­тно, коли порівнювати її з блискучою поверхнею кільця 2). Фіксують темпе­ратуру, що відповідає моменту потемніння поверхні диска 1 tР1. Припинивши продування повітря, визначають температуру tР2 зникнення роси. Для обчис­лення вологості повітря беруть за точку роси tР середнє арифметичне вели­чин tР1 і tР2.

Визначення вологості повітря можна здійснити за методом точки роси без застосування ефіру, якщо скорис­татися конденсаційним гігрометром (рис. ). Основною частиною його є виготовлений з червоної міді диск 3 з стержнем 2, верхня плоска поверхня диска покрита ніке­лем і прошліфована до блиску. Стержень 2 поміщають у посудину Дьюара 1 з танучим льодом. Температуру точки роси вимірюють диференціальною термопарою 4. Тут та­кож фіксують температуру у момент виникнення та зник­нення роси і знаходять середнє значення tР.

З таблиць визначають густину насичуючої водяної пари при температурі tр, тобто абсолютну вологість. Знаючи кімнатну темпе­ратуру tк, з таблиць знаходять густину насичуючої водяної пари. Відношення цих двох величин і дає значення відносної вологості повітря.

 

Метод психрометра. Якщо взяти два однакових нормальних тер­мометри, кулька одного з яких неперервно змочується водою через батист, занурений у склянку з водою, то покази обох термометрів («сухого» і «мок­рого») відрізнятимуться. Внаслідок випаровування води з батисту мокрий термометр показуватиме нижчу температуру, ніж сухий. Чим менша воло­гість навколишнього повітря, тим інтенсивніше випаровування і тим менші покази мокрого термометра. Значення показів сухого tс і мокрого tм термоме­трів дають можливість визначити вологість повітря.

Покази мокрого термометра в психрометрі дещо відрізняються (в бік завищення) від справжньої температури мокрого термометра. Пояснюється це тим, що кульці мокрого термометра передається певна

1 2 3

Похожие работы