Требования к уровню профессиональной подготовки спасателей

до взаєморозуміння, співчуття.

Ефективність проведення пошуково-рятувальних робіт безпосередньо залежить від ступеню багатопрофільності професійних знань, умінь та навичок рятувальників. Рівень професійної підготовки рятувальників визначається стажем роботи за спеціальністю, практичним досвідом роботи та кількістю набутих суміжних професій.

Для отримання кваліфікації рятувальник повинен володіти кількома з перелічених нижче спеціальностей: пожежник-десантник, пожежник-парашутист, пожежник-респіраторник, газорятувальник, лікар, фельдшер, кінолог, рятувальник повітряного транспорту, перекладач, інструктор-методист з альпінізму, інструктор-методист з туризму, інструктор з підводного спорту, інструктор авіапожежної команди, інструктор парашутно-пожежної групи, інструктор парашутної і десантно-пожежної служби, випускаючий інструктор-водолаз, майстер-водолаз, альпініст, турист, спелеолог, парашутист, скелелаз, водій автомобіля, водій самохідних механізмів, механік-водій, підривник, піротехнік, машиніст землерийної або будівельної техніки, аквалангіст, водолаз, стропальник, такелажник, газорізчик, газозварювальник, монтажник-висотник, радіотелеграфіст, радіооператор, електромеханік зв’язку, медсестра, повар, матрос, водій маломірних суден, оператор насосних станцій, гірнопрохідник, планшетист, електромонтер, машиніст вантажопідйомної техніки.

Для організації та проведення професійної підготовки рятувальників і постійної підтримки високого рівня їх готовності до виконання дій за призначенням на НС техногенного та природного характеру, в основу підготовки покладено принцип безперервного навчання. Система містить кілька форм професійного навчання, основними з яких є первинна професійна (базова) підготовка та підвищення рівня професійної підготовки (професійна безперервна).

Атестація рятувальників проводиться з метою перевірки рівня їх   професійної, фізичної підготовки, обсягу знань, умінь та практичних навичок, знання ними основ аварійно-рятувальної справи і тактики ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій, а також придатності особового складу за станом здоров’я до виконання аварійно-рятувальних робіт.

Атестація спрямована на удосконалення підготовки рятувальників до дій за призначенням

Атестації рятувальників проводяться спеціально призначеними атестаційними комісіями і поділяються на первинну, періодичну (планову) та позачергову, які проводяться у наступні терміни:

первинна – після закінчення відповідної підготовки особами, які виявили бажання працювати на посаді рятувальника;

періодична (планова) – один раз на рік для підтвердження відповідного професійного рівня;

позачергова – у разі зміни профілю робіт, підвищення відповідної кваліфікації, після усунення недоліків, виявлених попередньою атестацією та додаткової підготовки рятувальника згідно з рекомендаціями комісії.

Для атестації рятувальників встановлюються кваліфікаційні умови, які затверджуються у встановленому порядку і погоджуються з Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки.

Вимоги до порядку перевірки знань, правил, норм та інструкцій з ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також до відповідних вольових та психофізичних якостей, фізичної працездатності та витривалості, професійних знань і навичок рятувальників визначаються навчальними програмами підготовки рятувальників, відомчими нормативними документами, статутами та положеннями АРС (АРФ).

З метою створення належних умов для кваліфікованої перевірки фізичних якостей, професійних знань і навичок працівників, які підлягають атестації, вона повинна проводитися на спеціально обладнаних навчально-тренувальних базах (полігонах).

Первинна атестація проводиться відповідно до вимог діючого Положення про професійне навчання кадрів на виробництві.

Для періодичної та позапланової атестації рятувальників до атестаційної комісії подаються наступні документи та матеріали:

- довідка про участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах у міжатестаційний період;

- клопотання-рекомендація командира (начальника) аварійно-рятувального формування, у якому працює рятувальник;

- медична довідка про стан здоров’я та придатність рятувальника виконувати аварійно-рятувальні роботи.

У клопотанні-рекомендації зазначаються посадові обов’язки, якість їх виконання, навчання в навчальних закладах, виявлені професійні, морально-психологічні та фізичні якості під час виконання дій за призначенням.

Термін допуску рятувальника до

1 2 3 4

Похожие работы