Возникновение языков

мінлива природня мова, яка самонастроюється на поточні потреби соціальних організмів людства. Ця властивість мови зафіксована у відомих законах лінгвістики: Ципфа [2] та лінгвістичної економії [3]. З цими властивостями мови повинен бути пов`язаний і закон переваги [4, 5].

Процес передавання сигналів прямого і зворотнього зв`язку соціальних організмів через авторів та адресатів, через їх інтелектуальну діяльність, власне "я", підносить цей процес самокерування соціальними організмами людства до рівня найвищої складності, яким є лінгвоінформування. Тільки воно дає змогу докорінно змінити сприйняття навколишнього середовища, піднявши його на науковий рівень. Адже результати наукової діяльності завжди є мовними моделями явищ природи, і тому неможливі без мови. Але наука, за визначенням, є пошуком невідомого. А раніше невідоме можна описати мовними засобами лише вводячи нові терміни (так, вже наводився приклад, що тільки при попередньому дослідженні лінгвоінформування потрібно було ввести більше 100 нових термінів [6]).

Отже, наукова діяльність може відбуватися лише при одночасному розвитку мови. Ці якісно інші можливості безперервного розвитку вимагають і якісно іншого апарату, ніж майже незмінна сигнальна система тварин. Природна мова — це практично нескінчена множина ланцюжків терміналів, утворюваних з сотень тисяч слів, які безперервно змінюються. Деякі слова набувають іншого значення, інші утворюються заново, а деякі перестають вживатися і відмирають. Не так інтенсивно, але змінюються і правила граматики.

Якісна відміна інформування у тварин за допомогою системи сигналів та лінгвоінформування у людей, дозволяє тільки людині встановлювати і нагромаджувати знання про навколишній світ

Щільна пов`язаність можливостей природньої мови зі становленням людського суспільства та його соціальних організмів, її можливість виникнення саме на існуючій фізичній базі, дозволяє говорити не тільки про антропоцентричність лінгвоінформування, але і про його антропогенність. І лише по відношенню до лінгвоінформування використання терміну "антропогенний" повністю виправдано. Назву "антропогенні" для значень світових констант фізики можна пояснити лише людським егоцентризмом. Правильніше було б назвати їх "вітогенними" — породжуючими життя. Адже якщо значення цих констант дозволяє виникнути життю, то природний добір буде залишати все більш досконалі форми [7].

Єдине, що могло б перешкодити виникненню людства — принципова неможливість передавання інформації мовними засобами — шляхом лінгвоінформування [8, 9]. Система самокерування людського суспільства якісно відрізняється від свого аналога у тварин. Можна уявити собі відсутність у природі саме тих якостей інформації [10], які обумовлюють існування лінгвоінформування [9, 11]. Тоді би стали неможливими: диференціація суспільства на безліч різноманітних соціальних організмів (лінгвоінформування є їх фізичною основою, яка забезпечує функціонування каналів прямого та зворотнього зв`язку всіх соціальних організмів людства), існування науки (яка моделює закони природи та її явища мовними засобами), навіть нагромадження досвіду людством (він передається наступним поколінням шляхом лінгвоінформування). Коротше кажучи, це зробило би неможливим виникнення людства. Отже, лінгвоінформування носить дійсно саме антропогенний характер. Людство у сучасному розумінні могло виникнути лише з виникненням природних мов. Походження людства не може розглядатися незалежно від процесу еволюції систем сигналів тварин у природні мови, властивих лише людям.

Не дивлячись на вражаючу відмінність інфорування системою сигналів тварин від лінгвоінформування, немає жодного сумніву, що природні мови походять саме від них. Цілком ясно, що прірва, яка зараз поділяє ці два апарата прямого та зворотнього зв`язку соціальних організмів тварин

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы