Производство его факторы

30 | 0

Телевізори | 0 | 10 | 20 | 30 | 40

 Є тільки п’ять варіантів використання ресурсів при відповідній їхній комбінації. Наприклад, варіант А передбачає, що наявні ресурси використовують тільки для виробництва верстатів і т. д. Оптимальний варіант вибору і використання має прагнути до такої їхньої комбінації, яка б забезпечила необхідний фонд особистого споживання (телевізори) і водночас фонд виробничого споживання (верстати). Відповідно до запропонованих варіантів ресурси будуть використовуватися по-різному. При русі по кривій спостерігаються різні варіанти комбінації ресурсів. Точка К означає не повне використання ресурсів, що є невигідним для виробництва, а точка Р знаходиться поза межею виробничих можливостей. Це означає, що наявних ресурсів за даної технології не вистачить для забезпечення цього рівня виробництва.

 При виборі альтернативного варіанта використовують ті ресурси, які найбільше підходять для нього. Далі за умови обмеженості ресурсів ми змушені використовувати менш придатні ресурси, при цьому витрати на одиницю продукції зростатимуть.

Проте розміщення кривої може зміщуватися ліворуч і праворуч.

Лівобічне зміщення кривої виробничих можливостей (лінія А1, В1, С1, D1) свідчить про неповне використання ресурсів. Відповідно став неповним і обсяг виробництва. Це можливе за умов економічної кризи, спаду виробництва, стихійного лиха і т. д.

Правобічне зміщення кривої (лінія А2, В2, С2, D2) свідчить про піднесення економіки, чого досягають на основі збільшення кількості та якості ресурсів, прогресивних змін у техніці й технології виробництва.

Крива виробничих можливостей.

Для розгляду закону спадної продуктивності факторів виробництва нам необхідно розглянути закономірності поведінки виробника.

 Кожен виробник за умови відсутності визначених обсягів виробництва керується у своїй діяльності принципом економічної доцільності. Це означає, що він буде діяти відповідно до власних інтересів, суть яких – в отриманні максимальних прибутків, і вироблятиме стільки продукції, обсяг якої даватиме найбільший прибуток. Кожна додатково вироблена одиниця продукції – це не тільки додаткова виручка на певну величину (що називається граничною виручкою), а й збільшення загальних витрат на величину граничних витрат (затрати на виготовлення одиниці продукції). Якщо збільшення обсягів виробництва забезпечує перевищення граничною виручкою граничних витрат, то прибуток зростатиме.

 Закон спадної продуктивності – якщо один із факторів виробництва (ресурсів) є змінним, а інші – постійними, то, починаючи із певного моменту, гранична продуктивність кожної наступної одиниці цього змінного фактора зменшуватиметься. Для будь-кого виробництва є змінні й незмінні фактори.  

 

Список використаної літератури

1. Борисов Е. Ф. Основы экономики: Учебник для студентов средних специальных учебных заведений. – М. : Юристь, 1998. – 336 с.

2. Загальна економіка: Підручник / За ред. І. Ф. Радіонової. – 2-ге вид

, доп. і перероб. – К. : А. П. Н. , 2000.

3. Задоя А. А. , Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. – К. : Вища шк. – Знання, 1998.

4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл. / Г. О. Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К. : Навч. книга, 2003. – 352 с. : іл.

5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За

1 2 3 4