Признание договоров незаключенными за новыми Гражданским i Хозяйственным кодексами Украины ч.1

сторін i не свідчать про наявність певних договірних (правових ) відносин між ними. Крім того, у вищеназваних товарно-транспортних накладних не було зазначено, на якій підставі здійснювалося перевезення зерна, якого виду, класу, за якою ціною. У зв’язку з цим у позові було відмовлено. Суд виходив з відсутності у наданих документах істотних умов договору, на який посилався позивач.  
Ще однією справою, яку неодноразово було розглянуто судовими органами, є справа з архіву Господарського суду м. Києва. По даній справі орендодавцю постановою Вищого арбітражного суду України було відмовлено у позові до орендаря про стягнення заборгованості по орендній платі саме через визнання договору оренди i додаткової угоди до нього неукладеними. Причиною стала відсутність у спірному договорі та додатковій угоді істотних для оренди умов, а саме: визначення розміру орендної плати (суд виклав у своїй постанові сумніви з приводу того, чи є зазначена у спірних документах грошова сума у розмірі орендної плати за об’єкт оренди в цілому, чи це ставка орендної плати за 1 м2 орендованої площі); відсутність порядку використання амортизаційних відрахувань. Далі судом було визначено, що матеріали справи свідчать про те, що сторони по-різному розуміють умову додаткової угоди (саме ця обставина стала причиною даного спору), у зв’язку з чим не можна вважати, що сторонами досягнуто згоди з такої умови договору, як орендна плата.  
На думку деяких спеціалістів, розглядаючи питання про те, чи було укладено договір, необхідно розрізняти такі випадки: 
відсутність фіксації в тексті договору істотної умови; 
фактичне недосягнення сторонами згоди з істотної умови (умов), коли розбіжності не було врегульовано сторонами.  
У ст
640 ЦК зазначено про введені додаткові критерії до визнання договорів укладеними, що раніше були відсутніми у чинному законодавстві i є новелами, а саме: 
якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії; 
договір, який підлягає нотаріальному засвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального засвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального засвідчення i державної реєстрації — з моменту державної реєстрації.  
Отже, ст. 640 ЦК у контексті судової практики збільшено перелік вимог i критеріїв, за якими договір може визнаватись укладеним. Крім вимог про узгодження сторонами істотних умов висуваються вимоги щодо форми договорів або про попереднє виконання певних умов (дій), які складають зміст цих договорів, тощо. У першому випадку йдеться про концесуальні договори, у другому — про реальні. Вищенаведені положення з огляду на практику застосування слід розглядати як новелу тому, що до прийняття нового ЦК вимоги щодо форми договору юридична наука, чинне законодавство i судова практика здебільшого розглядали у контексті визнання угод недійсними (статті 45, 47 ЦК УРСР), а невиконання якихось умов договору частіше слугувало підставою для розірвання цих договорів. Очевидно, що істотним змінам тепер має бути піддана практика укладання договорів, що пов’язані, наприклад, з відчуженням нерухомості. Подібні договори будуть вважатись неукладеними доти, поки зацікавлена сторона не здійснить відповідну реєстрацію у підрозділах Бюро технічної інвентаризації (БТІ). За таких умов має змінитись i правова оцінка, наприклад, грошових сум, які сторони вважають завдатком (ст. 570 ЦК).
1 2 3

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные