Признание пришло неожиданно. Творчество Пауло Коэльо

бразильського суспільства, в першу чергу дітям і людям похилого віку.

У 2001 році книга продовжувала публікуватися в усьому світі та ввійшла в списки бестселерів тридцятьма мовами, якими була перекладена на той час.

У 2001 році Пауло був нагороджений премією Бамбі (Bambi Award), самою старою і найпочеснішою нагородою Німеччини. Відповідно до думки журі, переконання автора в тому, що кожній людині призначено стати "воїном світла" у цьому темному світі, містить глибокий гуманістичний зміст, який набув особливо трагічне звучання в зв'язку з подіями того року.

В тому ж 2001 році Пауло вперше відвідав Колумбію і взяв участь у книжковому ярмарку Боготи. Тисячі шанувальників, що очікували прибуття свого кумира, вітали його дуже бурхливо. Пауло закликав до спокою і терпіння, обіцяючи підписати всі книги. Загалом за п'ять годин було підписано і продано 4000 екземплярів.

На початку 2002 року Пауло вперше приїхав у Китай, де відвідав Шанхай, Пекін і Нанкін, прийнявши участь у різних заходах, у тому числі роздачі підписів і зустрічах з читачами.

25 липня 2002 року Пауло Коельо став членом Бразильської літературної академії (ABL). За спільною згодою йому надали крісло номер 21. Ціль цієї академії, штаб-квартира якої знаходиться в Ріо-де-Жанейро, - збереження бразильської культури і мови

Відразу ж після обрання Пауло одержав більше трьох тисяч листів від читачів. Незважаючи на визнання з боку мільйонів прихильників, Коельо часом піддавався нападкам з боку деяких літературних критиків, тому обрання членом Академії й стало такою важливою суспільною подією.

У вересні 2002 року Пауло відвідав Росію з п'ятьма своїми книгами, що одночасно потрапили в список місцевих бестселерів: "Диявол і сеньйорита Прим", за яким ішли "Алхімік", "Книга Воїна Світла", "Вероніка вирішує померти" і "П'ята гора". Всього лише за два тижні у Росії було продано понад 250 000 екземплярів його книг, а за рік - більше мільйона.

У жовтні 2002 року Пауло одержав нагороду Planetary Arts (Планетарних мистецтв) Будапештського клуба у Франкфурті, де в його честь колишній президент США Білл Клінтон виголосив хвалебну промову.

В вересні 2004 року Пауло Коельо став почесним гостем XI Форуму видавців у Львові.

Пауло постійно підтримує зв'язок із засобами масової інформації за допомогою численних інтерв'ю, а також статей у газетах і журналах. За кілька років він написав багато статей і нарисів для багатьох впливових видань.

У березні 1998 року Коельо став вести щоденний розділ у бразильській газеті "О Глобо". Вона користувалася таким успіхом серед читачів, що "Сант-Хорді" запропонувало йому вести розділи й в інших міжнародних виданнях. Через чотири роки вони дотепер публікуються в таких газетах, як мексиканська "Реформа".

Розділи Коельо регулярно виходили в "Корр'єре делла Сера" (Італія), "Ель Семаналь" (Іспанія), "Та Неа" (Греція), "Вельт ам Зоннтаґ" (Німеччина), "Анна" (Естонія), "Зверцадло" (Польща), "Ель Універсо" (Еквадор),

"Ель Насьональ" (Венесуела), "Ель Еспектадор" (Колумбія), "Чайна Таймс Дейлі" (Тайвань) і багатьох інших періодичних виданнях.

Бібліографія

• "Паломництво" або "Щоденник мага", 1987

• "Алхімік", 1988

1 2 3 4 5 6 7