Владимир Мономах - выдающийся полководец и государственник Русской земли
Що торкається автора „Повчання", Володимир Мономах був одним з найзамітніших людей княжого періоду української історії. Зацікавлення книжками перейняв він од батька Всеволода, що за свідченням літопису був великим книголюбцем, а за свідченням Володимира Мономаха знав п'ять мов. Його мати була донькою візантійського цісаря Костянтина Мономаха, звідки прізвище Мономах перейшло й на Володимира. Від неї у наслідив здатність панувати над собою, обережність, уміння холодно розбирати справи й користуватися обставинами, вкінці вона прищепила йому деякі християнські принципи. Уміння правити Великокняжим троном набрався за пакування свого батька Всеволода, котрому діяльно помагав. Коли став великим київським князем (1113—1125), він, як каже літописець, „освітив українську землю, пускаючи проміння, як сонце.
3. 2. Будова та зміст „Повчання".
Для характеристики Мономаха цінний матеріал доставляє його Повчання. Воно написане не без плану
У повчаннях словом наперід викладаються обов'язки людини супроти Бога, а потім супроти ближніх. Останні обов'язки розпадаються на княжі й загально-людські. „Прочитуючи ці божі слова, мої діти, — звертається до них Володимир Мономах, — похваліть Бога, що дав нам свою любов, і це є поучення від мого слабого нерозуму; послухайте мене, коли не все, то прийміть половину. . . А того не забувайте, не лінуйтеся, бо цим нічним поклоном і співом людина побіджає чорта, й що за дня згрішить, завдяки цьому людина увільняється. І коли в часі на коні не буде з ніким діла, як не знаєте інших молитов, говоріть "Господи помилуй" безустанно, потаємне; бо та молитва з усіх найкраща, ніж думати про дурницю в часі їзди". Поучивши, як увільнитися від гріхів, Володимир Мономах подає способи, як оминати їх.
Любов супроти Бога зобов'язує людину до любові супроти ближніх. „Передовсім не забувайте за бідних, — каже він, — але скільки зможете, нагодуйте їх і поможіть