Собственность и ее место в экономической системе общества

розмір кредиторської заборгованості та вартості об’єктів соціально-побутового призначення.

Розмір пайового майнового фонду визначається за формулою:

де

П – пайовий майновий фонд;

О – залишкова вартість основних засобів (дані 1 розділу активу балансу, рядок 010);

Н - залишкова вартість нематеріальних активів (дані 1 розділу активу балансу, рядок 020);

Ф – довгострокові фінансові вкладення (дані 1 розділу активу балансу, рядок 040);

Б – вартість незавершеного будівництва (дані 1 розділу активу балансу, рядок 030);

У – вартість невстановленого устаткування (дані 1 розділу активу балансу, рядок 035);

З – запаси і затрати (дані 2 розділу активу балансу, рядки 080-142);

А – фінансові активи (дані 3 розділу активу балансу, рядки 160-310, крім рядка 300);

К – кредиторська заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки та інші пасиви, дані 2, 3 розділів пасиву балансу, рядки 500-520, 600-740);

Р – резерви наступних витрат і платежів (дані 1 розділу пасиву балансу, рядок 460);

С – вартість об’єктів соціальної сфери.

На відміну від сертифікату на право на земельну частку, який є документом загальнодержавного зразка, свідоцтво на право на майновий пай є внутрішньогосподарським документом. Звідси випливає необхідність самостійного виготовлення КСП достатньої кількості бланків свідоцтв.

Свідоцтво на право на майновий пай в обов’язковому порядку повинно включати таку інформацію:

  • Прізвище, ім’я, по батькові власника права на майновий пай;
  • Назва КСП і його місцезнаходження;
  • Дата і номер рішення загальних зборів КСП, на підставі якого видається свідоцтво;
  • Розмір майнового паю в грн. та дата, станом на яку його визначено;
  • Дата видачі свідоцтва.

Свідоцтво має бути підписаним головою правління КСП, головним бухгалтером та засвідчене печаткою КСП.

Разом з підготовкою свідоцтв готується і книга їхньої реєстрації, вона містить ту ж інформацію, що і свідоцтва, а також серію і паспорт особи, що одержала свідоцтво

 

3. Земельні орендні відносини в Україні регулюють Земельний кодекс України, Закон України “Про оренду землі”, Цивільний кодекс України, інші закони України, постанови Кабінету Міністрів України з цього питання, а також договори оренди землі.

В оренду можна передати земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальна власність), держави (державна власність).

Маючи державний акт, власник землі може віддати землю в оренду, не змінюючи цільового призначення ділянки.

Договір оренди землі укладають у письмовій формі. Така угода набуває чинності після того, як сторони за взаємною згодою визначили всі умови договору, підписали його, засвідчили у нотаріуса і зареєстрували у виконкомі відповідної ради. До цього документу необхідно додати план (схему) земельної ділянки.

Умовами договору є:

  • Місцеположення та розмір земельної ділянки
  • Термін дії договору оренди
  • Орендна плата
  • Цільове призначення землі
  • Умови повернення землі орендодавцеві
  • Відповідальність сторін.

Термін оренди сторони узгоджують

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13