Собственность и ее место в экономической системе общества

Державний акт – це документ, який засвідчує, що особа, якій його видано, є повноправним власником земельної ділянки. Державні акти на право приватної власності видає відповідна місцева рада. В державному акті визначено розмір, місцеположення, межі ділянки і містить її схему, вказане цільове призначення ділянки (товарне сільськогосподарське виробництво, фермерське господарство).

Указом Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським організаціям і підприємствам” (від8 серпня 1995 р. ), право на земельний пай отримали:

  • постійні працівники – члени КСП;
  • пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишились його членами незалежно від місця їх проживання;
  • військовослужбовці строкової служби, якщо вони не вийшли із КСП;
  • особи, направлені на навчання, якщо вони залишились членами КСП;
  • жінки, які перебували у відпустці через вагітність чи пологи або у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років;
  • члени КСП, що обіймали виборні посади в органах державної влади або місцевого самоврядування, якщо збереження за ними членства було передбачено в статуті КСП.

Паювання землі – це визначення розміру та вартості земельної частки кожного члена КСП у земельній ділянці колективної власності. Паюванню підлягали тільки сільськогосподарські угіддя.

Грошова оцінка земель здійснювалась землевпорядною службою Держкомзему України із залученням науково-дослідних установ і організацій.

Грошова оцінка земель визначається розміром щорічного рентного доходу з урахуванням терміну його капіталізації. Термін капіталізації залежить від розміру % ставки за користування довгостроковим кредитом.

Економічна оцінка земель проведена в Україні в 1988 р. на основі результатів господарської діяльності 1980-1986 рр. (цей період характеризується стабільністю цін, що дає підстави використовувати співвідношення рентних доходів, які одержували на землях різної якості).

Грошову оцінку земель, що підлягають паюванню, проводили за оцінкою виробництва зернових культур, використовуючи формулу:

де

Гоз – грошова оцінка га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природніми сіножатями, пасовищами по Україні (в грн

);

Рздн – загальний рентний доход орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природніми сіножатями, пасовищами по Україні (в центнерах);

Ц – ціна центнера зерна (у грн. );

Тк – термін капіталізації рентного доходу (в роках), який встановлюється на рівні 33 роки.

Ціна на землю виступає як капіталізована рента. Визначається попитом і пропозицією, а так як кількість землі обмежена, то в основному попитом. На ціну землі впливають фактори: корисність, відчужуваність, попит, дефіцитність.

Рента – (від лат. віддана назад) доход, що отримує власник землі від орендатора за надану можливість її виробничого використання і отримання прибутку.

Умовами утворення Ренти є відмінності у природній родючості грунтів, неоднакова їх віддаленість від ринків збуту с. -г. продукції.

Диференціальна земельна рента – рента, отримана з більш вигідних ділянок землі. Вона містить певну позитивну різницю прибутку, що виникає здійснюючи виробництво на більш родючих або більш вигідно розміщених землях;

За ринкової ек-ки земельна Р. привласнюється землевласником у формі орендної плати. Ціна

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13