Влияние вредных веществ на здоровье работников

такі умови, за яких концентрація нетоксичного пилу у повітрі не перевищує 60 %, а концентрація токсичних речовин — 35 % гранично допустимих норм.

Оздоровлення повітряного середовища досягається завдяки вдосконаленню технологічних процесів, герметизації обладнання і апаратури, ізоляції дільниць і процесів з інтенсивним утворенням пилу і виділенням отруйних речовин, застосування агрегатів, що вловлюють і виводять шкідливі речовини, використанню дистанційного управління виробничими процесами, забезпеченню працівників засобами індивідуального захисту.  

Вплив випромінювання на працівників

На багатьох виробництвах, особливо при обслуговуванні відкритих розподільчих пристроїв високої напруги, працівники зазнають впливу електричного поля, наслідком чого можуть бути функціональні порушення в організмі (зміни кров’яного тиску, пульсу, порушення обміну речовин). Негативно впливають на організм працівника інфрачервоне, ультрафіолетове, іонізуюче випромінювання.

Інфрачервоне випромінювання великої інтенсивності (більше 5—7 ккал/см2 · хв) призводить до порушення серцево-судинної діяльності, перегрівання організму.

Ультрафіолетове випромінювання в певних дозах і режимах може бути сприятливим і підвищувати працездатність працівників. Однак сильне опромінення короткохвильовими променями може призводити до захворювань шкіри, очей, нервової системи.

При використанні радіоактивних речовин має місце іонізуюче випромінювання у вигляді рентгенівських променів, альфа-, бета- і гама-променів. Крім того, розпад деяких хімічних елементів супроводжується викидом часточок, які також шкідливо впливають на організм людини. Тому в умовах широкого застосування цих речовин, зокрема атомної енергії, радіаційній безпеці необхідно приділити особливу увагу. Нормами радіаційної безпеки та правилами роботи з радіоактивними речовинами встановлені гранично допустимі дози опромінення та гранично допустимі концентрації радіоактивних речовин у повітрі робочих приміщень і у воді.

Література

  1. Агапова Е.  Г. Основы физиологии и психологии труда. — Самара, 1991. — 149 с.
  2. Асеев В.  Г. Преодоление монотонности труда в промышленности.  — М. : Экономика, 1974. — 191 с.
  3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А.  О.  Навакатикяна. — К. : Здоров’я, 1984. — 144 с.
  4. Горшков С.  И. , Золина З.  М. , Мойкин Ю.  В. Методики исследований в физиологии труда. — М. : Медицина, 1974. — 311 с.
  5. Зинченко В.  П. , Мунипов В
     М. Основы эргономики. — М. : Экономика, 1980.  — 343 с.
  6. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. — М. : Экономика, 1976. — 76 с.
  7. Климов Е.  А. Введение в психологию труда. Учебник для
    ВУЗов.  — М. : Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. — 350 с.
  8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В.  Г.  Макушин и др. — М. : Экономика, 1988. — 116 с.
  9. Косилов С.  А. Очерки физиологии труда. — М. : Медицина, 1965.  — 371 с.

10. Косилов С.  А. Физиологические основы НОТ. — М. : Экономика, 1969.  — 302 с.

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные