Внутрибанковский аудит доходов, расходов и прибыли

Внутрішньобанківський аудит доходів, витрат і прибутку 

Достовірність фінансового результату діяльності комерційного банку визначають за реально одержаними доходами та правильно сформованими витратами. Адже від правильності віднесення останніх на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше. Але свідоме ігнорування чи несвідоме порушення законодавства щодо наведеного вище порядку розмежування витрат, у кінцевому результаті, під час перевірок органами державної податкової адміністрації призводить до фінансових санкцій у вигляді пені та штрафів (що в кілька разів перевищують суму заниженого податку) і нарахування пені.

Отже, завдання внутрішньобанківського аудиту полягає в тому, щоб упередити податкові органи своєю перевіркою щодо достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат та своєчасно виправити власні помилки і порушення.

Нагальна необхідність у такій попереджувальній перевірці внутрішнім аудитом особливо актуальна ще і тому, що зовнішній аудит, як правило, здійснює її після річного звіту, який може бути складений з помилками і порушеннями, а, отже, і недостовірно.

Внутрішній аудит у процесі перевірки правильності й достовірності формування доходів і витрат банку керується такими основними законодавчими і нормативними актами:

1.  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»» № 349-IV від 24 грудня 2002 р. ;

2

 Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р. (з наступними змінами і доповненнями);

3.  Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2002 р. ;

4.  Правилами бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів і витрат банку затверджених Національним банком України.

Метою аудиту витрат є обґрунтованість їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку за рахунок основної діяльності чи за рахунок прибутку.

Витрати банку обліковуються по класу рахунків № 7 «Витрати», з них: різні види операційних витрат — на субрахунках з 70 по 73, а витрати на утримання персоналу і господарські — на субрахунках з 740 по 749.

Аудит здійснюється за такими напрямами витрат з деталізацією відповідно до бізнес-плану (в частині бюджету витрат):

  • ·процентні витрати: 1) за коштами, отриманими окремо: а) від НБУ, б) інших банків, в) клієнтів банку; 2) за цінними паперами власного боргу; 3) за операціями з філіями та іншими установами банку; 4) інші;
  • ·комісійні витрати (з деталізацією по операціях): 1) з банками; 2) з клієнтами; 3) з фінансовими інструментами для потреб банку; 4) з філіями і іншими установами банку;
  • ·збитки від торговельних операцій;
  • ·інші банківські операційні витрати;
  • ·витрати на утримання персоналу;
  • ·сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку з прибутку;
  • ·витрати на утримання і експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів;
  • ·інші експлуатаційні витрати;
  • ·відрахування в резерви;
  • ·непередбачені витрати.

Необхідно перевірити, чи дотримуються норми за окремими їх видами встановленими законами (на відрядження,

1 2 3