Воздействие на организм человека инфракрасного излучения и охлаждения

завдяки включенню механізмів фізичної та хімічної терморегуляції, що, як зазначалося, сприяє збереженню сталості температури внутрішнього середовища організму. У другій фазі механізми терморегуляції вже не можуть забезпечити сталості температури тіла і вона може знижуватись до 35 °С і більше. За цих умов, особливо при виснаженні енергетичних ресурсів, функції окремих систем організму (нервової, серцево-судинної, дихальної, обміну речовин) помітно знижуються, відбувається подальше зниження температури тіла — до 34-32 °С (фаза декомпенсації). Продовження охолодження може призвести до глибокого пригнічення функцій усіх систем організму (фаза пригнічення), що супроводжується зниженням температури тіла до 30-29 °С. Ця фаза, як правило, закінчується смертю людини. Смерть настає при зниженні температури внутрішнього середовища організму до 24-27 °С від зупинки серця або дихання.

Субнормальні температури навколишнього середовища (від 10 до -6 °С) є слабкими холодовими подразниками і під їх впливом компенсаторно-захисні механізми терморегуляції мляво включаються у процес підтримання температурної рівноваги. Внаслідок цього серед представників тих контингентів професій, що працюють в умовах суб-нормальних температур, спостерігається високий рівень захворюваності гострими респіраторними захворюваннями і можливі холодові травми навіть із смертельним наслідком.

Унаслідок переохолодження і зниження загального опору організму можуть розвиватися насамперед судинні порушення, що характеризуються ознобом, ураженням відкритих ділянок шкіри (припухлість із синюшним відтінком) з послабленням їх чутливості. Тривала дія холоду часто спричинює ураження периферичної нервової системи (невралгія, неврит, радикуліт), захворювання суглобовою і м'язовою формами ревматизму, міалгію, міозит, ендартеріїт, асептичне та інфекційне запалення слизової оболонки дихальних шляхів, ангіну. Переохолодження організму може спричинити розвиток бронхіальної астми, пароксизмальної тахікардії алергічного характеру внаслідок утворення у шкірі біологічно активних речовин, які мають гіста-мінну природу.

 

Список використаної літератури

  1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.
  2. Білявський Г. О. , Падун М. М. , Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К. . Либідь, 1995.
  3. Будыко М. И. Глобальная экология. — М. . Мысль, 1977.
  4. Величковский Б. Т. , Кирпичев В. И. , Суравегина И. Т. Здоровье человека и окружающая среда. — М. . Новая шк. , 1997.
  5. Волович В. Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. — М. . Мысль, 1983.
  6. Гігієна праці / А. М. Шевченко, О. П. Яворовський, Г. О. Гончарук та ін. — К. . Інфотекс, 2000.
  7. Малишко М. І. Основи екологічного права України
    — К. . МАУП, 1998.
  8. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). — К. , 1998.
  9. Окружающая среда (споры о будущем) / А. М. Рябчиков, И. И. Альт-шулер, С. П. Горшков и др. — М. . Мысль, 1983.
  10. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б. С. Пристер, Н. А. Лощилов, О. Ф. Немец, В. А. Поярков. — К. . Урожай, 1991.
  11. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. — Суми. Університет, книга, 1999.
  12. Смит Р. Л. Наш дом — планета Земля. — М. . Мысль, 1982.
  13. Солтовський О. І. Основи соціальної екології. — К. . МАУП, 1997.
  14. Ткачук В. Г. , Хапко В. Е. Медико-социальные основы здоровья. — К. . МАУП, 1999.
  15. Хижняк М. І. , Нагарна А. М. Здоров'я людини та екологія. — К. . Здоров'я, 1995.

 

1 2 3

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные