Возмещение убытков в сфере хозяйствования

План

1. Відшкодування збитків: загальне поняття, склад і розмір.  

2. Умови, порядок і види відшкодування збитків.  

Список використаної літератури.  


1. Відшкодування збитків: загальне поняття, склад і розмір

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або встановлені вимоги щодо здійснення господар­ської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки су­б’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою сто­роною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення гос­подарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГКУ).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

• вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

• додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єк­там, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матері­алів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;

• неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належ­ного виконання зобов’язання другою стороною;

• матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, пе­редбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов’язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за мі­сцем виконання зобов’язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а якщо вимогу не задоволено в добровільному порядку, — на день подання до суду відповідного позову про стягнення збит­ків.

З оглядом на конкретні обставини суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків з урахуванням цін на день винесення рішення суду.

Сторони господарського зобов’язання мають право за взаєм­ною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді від­соткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами. Забороняється погодження між сторонами зобов’язання щодо обмеження їх від­повідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов’язань визначений законом.

Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися мето­дики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господа­рювання.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньо­господарських відносинах, визначається відповідними суб’єкта­ми господарювання — господарськими організаціями з ураху­ванням специфіки їх діяльності (ст. 225 ГКУ).

2. Умови, порядок і види відшкодування збитків

Відповідно до ст. 226 ГКУ учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжи­ти необхідних заходів запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або зменшення їх роз­міру, а якщо збитки завдано іншим суб’єктам, — зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки добровільно в пов­ному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна не­відкладно повідомити про це другу сторону.

1 2

Похожие работы