Возникновение городов Киевской Руси

— 5 га; отже вся ця площа в дану епоху була заселена. Але за даними, одержаними в результаті розкопів Білоруської Академії Наук, городища зовсім занедбувались і перетворювались у пристанища: в більшості городищ (70 %) культурний шар не йде далі IX ст. , і тільки 30 % городищ зберегли своє значення.

Як було вказано, відкриті селища з часом стають пануючим типом поселень 41. Але іноді на території, де пануючим типом були відкриті селища, будувались городища. Вони відрізняються від старих городищ тим, що на їх території немає культурних решток. Отже такі городища були тільки пристанищем на випадок нападу ворогів. Звичайно, ні городищ великородинного типу, ні городищ, навколо яких містились відкриті поселення, ні городищ-рефугіумів не можна назвати містами, тобто великими торговельно-промисловими центрами, хоч їх і називали містами як іноземці (Русь скандінави називали Гардарик, тобто країною міст), так і руські сучасники. Ми вже цитували слова кн. Ольги, звернені до обложених жителів Іскоростеня, де вона сільські поселення деревлян називала «градами».

Але вже в IX — X ст. , за археологічними даними — правда, не досить численними і вичерпними — можна простежити виникнення міст 7*. На жаль, ці дані не дозволяють нам вивчити початковий тип цих міст, саме так званих міст племінних, центрів племінної верхівки. Таким, наприклад, містом був Іскоростень у Деревлянській землі. Можна припускати, що ці племінні центри насамперед були містами дофеодальної епохи. Археологічні дані, що є в нашому розпорядженні, стосуються до міст, що виникли уже в період розпаду племінної організації, і називати їх племінними центрами без попереднього вивчення ми не можемо. Такими містами, виникнення яких було простежене, є Полоцьк і Смоленськ. Полоцьк виник на місці старого городища (VIII — IX ст. ), що містилось на правому березі р. Полоти коло впаду її в Західну Двіну

Це городище було укріплене прямокутним валом приблизно 70 м довжини. В культурному шарі цього городища виявлено звичайну культуру старих великородинних городищ, ліпну кераміку і кістяні знаряддя.

Нове городище виникло на початку X ст. В культурному шарі, що належить до цього періоду, знайдено уламки посудин, зроблених на гончарному колі, скляне намисто, металеві браслети, словом, рештки, типові для поселення нового типу. Укріплення нового городища переробляються, площа їх розширюється. Навколо цих укріплень розростаються відкриті поселення по ріках Полоті і Двіні. Міське населення росте. Місто в міру того, як ремесло і торгівля відділяються від сільського господарства, перетворюється в промисловий і торговельний центр.

Як ми вже говорили, є матеріали, що характеризують виникнення Смоленська. Спочатку місто стояло не на території сучасного Смоленська, а нижче його по Дніпру, приблизно 12 км, там, де міститься с. Гнєздово. На території старого міста також існували городища великородинного типу. В X ст. виникають два нові городища — одне в гирлі р. Свинки, прямокутної форми, довжиною близько 100 м і шириною 30 м, друге — в гирлі р. Ольшанки, трикутної форми, довжиною приблизно 190 м. Обидва городища укріплені валами. Навколо цих городищ розрослись широкі поселення, розташовані за течією рік Свинки і Ольшанки. Населення цих міст було досить численне, про що свідчить великий курганний некрополь X — XII ст. , в якому

1 2 3