Возникновение и начальное развитие феодального города в Киевской Руси

підпало під владу місцевих феодалів 39*.

Територіальна округа, що належала до міста, зв’язана з ним так тісно, що коли говорять про передачу міста, то це означає і передачу всієї міської округи. Місто без оточуючих його земель у цей період не мислиться. Нам здається, що саме таким «замковим» характером міст тільки й можна пояснити величезну кількість їх у XII ст. : в цей час кожна земля має цілі десятки міст.

Але вже дуже рано ряд старих міст, а також деякі новоорганізовані міста на кінець XII ст. стають поступово справжніми феодальними містами. І, звичайно, основна причина виникнення цих справжніх феодальних міст, а не міст-замків є та, яку вказали основоположники марксизму — ріст продуктивних сил і зв’язаний з цим ростом поділ праці, відокремлення промисловості й торгівлі від сільського господарства. Як пункти, навколо яких концентруються ремісники й торгівці, ці феодальні міста могли виникнути навколо міст-замків, навколо великих князівських і боярських сіл. Міста могли виникнути й на зовсім пустому місці і притому недалеко від міста-замка. І навпаки, уже виникле місто могло бути укріплене, а вже після виникнення торговельного промислового центру могло бути поставлене місто-замок. Проте ми припускаємо, що більшість міст-посадів виникала навколо міст-замків, і внаслідок цього в наших пам’ятниках рано змішуються ці два, по суті різні, поняття. Пам’ятники починають уживати слово місто-город у подвійному значенні: і в значенні міста-фортеці, замка, і в значенні торговельно-промислового центру. Так, у Руській Правді, де міститься постанова про городників і місто, город розуміється як фортеця («дондеже город срубять»); в другому місці говориться про місто як торговельно-промисловий центр: «Аще кто многым должен будет, а пришед гость из иного города или чужеземець.

. »

Процес утворення міста-посаду навколо міста-замка полегшувався такими моментами: 1) більшою безпечністю населення в місті, 2) тим, що в місті-замку ще до перетворення його в справжній торговельно-промисловий центр були торги і жили ремісники, які обслуговували міський гарнізон. Особливо сприятливі умови для утворення міст-посадів навколо міст-замків створювались тоді, коли це місто-замок ставало резиденцією якогось князя. Тут, безперечно, княжий двір оточувався дворами різних князівських ремісників-холопів. (В Руській Правді за вбивство ремісника платили не повну виру, а тільки 12 гривень. ) Крім того, треба мати на увазі, що в місто-замок стікались данина, воєнна здобич, словом те, що в тогочасних пам’ятниках називалось товаром. Природно, що ці товари притягали скупників, які в міру розвитку процесу відокремлення ремесла й торгівлі від сільського господарства перетворювались у купців.

Процес виникнення міста-посаду проходить досить повільно. Повільним він був і при утворенні міст-посадів навколо міст-замків. Немає ніякого сумніву, що міське населення, купці і ремісники напочатку були залежні від феодального сеньйора — князя чи митрополита. І купці, і ремісники так чи інакше були зв’язані з князівським господарством: купці, мабуть, виконували торговельні доручення князя, ремісники працювали на князя. Недарма ремісники безпосередньо примикають в Руській Правді до представників князівської адміністрації в переліку княжих людей при встановленні штрафів за їх убивство.

Міські люди — купці і ремісники, крім торговельного мита, платили ще особливу данину, що звалась «погороддя». В Уставній грамоті кн. Ростислава Смоленського (третій) перераховується, яку частину погороддя

1 2 3 4 5 6 7 8 9