Возникновение и начальное развитие феодальной зависимости в Киевской Руси

слово «опять» стосується до виразу «Русину тому платити».

Проте найголовніше заперечення проти Аргунова являє текст самої Руської Правди. Там є статті, де слово «опять» вживається в значенні знову, вдруге.

«Аще кто многим должен будеть, а пришед гость (господь) из иного города или чюжеземец, а не ведая запустить зань товар, а опять начнеть не дати гостю кун. . . » Стаття не викликає сумніву: хтось, заборгувавши і не бажаючи платити за своїм борговим зобов’язанням, бере товар у гостя, який приїхав з іншого міста, або чужоземця, і знову не хоче платити боргів гостеві. Отже всі заперечення проти цього тлумачення статті, які так енергійно були висунуті Аргуновим, відпадають.

Нарешті, при вказаному розумінні купи розкривається зміст статті: «Продаст ли господин закупа обель, то наймиту (закупу) свобода во всех кунах, а господину за обиду платити 12 гривень продаже». В разі, коли пан продає закупа в повне холопство, закуп звільняється від боргового зобов’язання і, крім того, пан повинен заплатити 12 гривен продажі.

Аргунов заперечує і проти цього тлумачення. Він під кунами хоче розуміти не боргове зобов’язання, а заборгованість закупа внаслідок невиплати ним натуральної данини і платежів за позикою, винагороди за втрату сільськогосподарського інвентаря та ін

Але Аргунов не наводить ніяких доводів проти запропонованого тлумачення цієї статті. Він відзначає, що вираз «свобода во всех кунах» граматично не зовсім ясний. Треба було, на його думку, сказати «свобода от всех кун». Але цей вираз лишиться також «граматично» «не зовсім ясним», якщо ми будемо розуміти слово «кун» так, як пропонує Аргунов. Отже аналіз як статті, де безпосередньо говориться про купу, так і всього комплексу законодавства про закупів приводить нас до переконання, що в основі купи, отже й закупництва, лежить боргове зобов’язання, для забезпечення виплати якого закуп повинен був перебувати в особливих відносинах залежності від свого пана і працювати в його господарстві.

Сукупність умов і передумов встановлення закупництва в літературі звичайно зветься «самозаставою», але це поняття далеко не адекватне дійсній суті даного інституту; він далеко складніший і багатогранніший, ніж ті відносини, ще асоціюються з цим словом.

Постає питання: коли і при яких умовах виникає боргове зобов’язання, яке може лежати в основі закупництва? Нам здається, що воно може виникнути: 1) при позиці, 2) при одержанні вперед заробітної плати, 3) при віддаванні батьком свого сина в кабалу за борг, 4) при умові відпуску на волю повного холопа, 5) при несплаті винагороди за правопорушення, 6) при несплаті раніш зробленого боргу, коли кредитор має право продати боржника в повне холопство. Висловлювали думку, що закупництво може виникнути і «за позиками безгрошовими» 19.

Але, незважаючи на різноманітність умов, при яких може виникнути закупництво, основним типовим джерелом цього інституту, на нашу думку, була позика і меншою мірою наймання 24*. Але і з погляду права, і з погляду життєвої практики після того, як закупництво вже оформилось, не можна розрізнити, з ким ми маємо справу — з наймитом чи з боржником. Адже закупництво веде до тих самих наслідків — до однакової залежності і до однакової експлуатації.

Якщо ми не визнаємо задовільним