Возникновение языков

шалений прорив до людського мовлення, який вводив перші примітивні структури, а, отже, і синтезовані повідомлення. Інформаційні можливості таких прамов були дуже обмеженими.

Такі прамови ще реалізовувалися ієрархією скінчених автоматів, властивих тваринному світові. Але автомати зі стековою пам`яттю — СП-автомати — були для них вже ефективніші. Ефективність заміни ієрархічної множини кінцевих автоматів СП-автоматами зростала при збільшенні ієрархії. З часом зв`язки між скінченими автоматами прийняли форму стеку. Це спростило синтез повідомлення, але одночасно перетворило ієрархію скінчених автоматів у притаманний лише людині СП-автомат. Лишився останній крок — модифікація закриваючої чи відкриваючої дужки у самостійний термінал, який не співпадає ні з якими іншими. Але це вже було перетворенням у обмежені мови Діка, розпізнавати які міг тільки специфічний для лінгвоінформування СП-автомат. Мови Діка вже можуть обслуговувати передачу довільних сигналів прямого і зворотнього зв`язку у будь-якому з незчислених соціальних організмов, які у сукупності утворюють людське суспільство. Подальше скорочення ланцюжків терміналів за рахунок закриваючих дужок мусило привести, як було показано, до природних мов сучасного типу.

Запропонована у даній роботі низка перехідних етапів від сигнальної системи тварин до природних мов людей грунтуеться на встановлених при дослідженні лінгвоінформування властивостях синтезу повідомлень та загальновідомих особливостях дитячої мови. Останню є підстави розглядати як прояв філогенезу. Ці факти дозволяють пов`язати етапи виникнення природних мов з етапами становлення людини, а, отже, приблизно датувати їх.

Перший етап мав відбутися після зміни середовища існування — близько 10 млн. років тому. Становлення мови і становлення людини йшло пліч-о-пліч, почавшись ще у тваринному світі

Потрібний для цього стрибок у розумовому розвитку підготувала праця, яка вимагала виконання різних видів дій правою і лівою рукою. Це викликало асиметрію мозку, що значно збільшило його інтелектуальний потенціал. Ліва півкуля головного мозку, яка керує правою половиною тіла, спеціалізувалась на створенні алгоритмів різноманітних найвитончених дій [7, 12]. Але ж ліва півкуля є одночасно півкулею мовних здібностей людини.

Праця не тільки стимулювала розвиток лівої півкулі головного мозку. Нагромаджуючи у кожній з півкуль власні алгоритми обробки, вона збільшувала досконалість обробки матеріалу. Вироблення і наступне застосування знарядь праці встановлювало залежність між якістю їх обробки і придатністю до наступної праці. Отже, розвивалася уява і загальний інтелектуальний рівень наших пращурів. Праця вимагала також назви кожного виду цієї діяльності, її мети, потрібних матеріалів, тощо. Інакше кажучи, вона вимагала подальшого розвитку мови. Нових мовних можливостей вимагали і різні групи, на які праця ділила наших предків — зародки наступних соціальних груп людства. Той факт, що апарат сучасного лінгвоінформування виник у лівій півкулі, яка керує найбільш витонченими діями, наштовхує на думку, що поліпшення керуванням голосовими зв`язками належало саме до таких витончених дій, і відбувалося у період досить диференційованої праці руками.

Антропологічні дані свідчать, що за останні 270 тисяч років мовні можливості людей значно розширились, порівянно з їх пращурами, а швидкість передавання інформації зросла приблизно на десятковий порядок. З другого боку, homo sapiens як біологічний вид сформувався 30 … 35 тисяч років тому, і з тих часів фактично не змінювався. Отже, саме у палеоліті з`явились мови, які не обмежували можливості спілкування. Спочатку — у вигляді обмежених мов Діка.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы