Установка советских органов власти в Западной Украине в 1939-1941
Встановлення радянських органів влади в західній Україні у 1939-1941
роках
Згідно з таємним протоколом пакту Молотова – Ріббентропа від 23 серпня
1939р. , Західна Україна переходила у “зону інтересів” СРСР. Реалізуючи
домовленість з Німеччиною про поділ польської держави, Червона армія
17 вересня 1939р. вступила в Західну Україну і повністю зайняла її
територію. Блискавичне захоплення краю спричинило виникнення цілком
нової суспільно-політичної ситуації в регіоні. Для встановлення нових
порядків услід за передовими червоноармійськими підрозділами у міста та
містечка краю прибуло по 20-30 “уповноважених” ЦК КП(б)У. Надісланим
партфункціонерам належала вся влада: вони вирішували політичні,
адміністративні, господарські, культурно-освітні проблеми. Спираючись на
військові підрозділи, надіслані “уповноважені” у максимально короткий
термін ліквідували державні органи Другої Речі Посполитої і почали
формувати тимчасові органи управління нової влади: у містах і повітах –
тимчасові управління, у волостях і селах – селянські комітети. Такі
управління і комітети й були створені за сприянням військових та
партійних працівників.
Наступним кроком стало створення в колишніх воєводствах обласних
тимчасових управлінь з центрами у Львові, Станіславі, Тернополі і
Луцьку. Утворені за офіційною постановою військової ради Українського
фронту, ці органи влади мали здійснювати керівництво міськими,
повітовими управліннями і селянськими комітетами [1]. Однак тимчасові
органи влади не могли від свого імені вирішувати питання
територіально-правового статусу та суспільно-політичного устрою Західної
України – зовні це виглядало б явно не демократично. Тому у Москві
вирішили сформувати представницький орган, який, бодай формально, міг
вважатися виразником волі населення краю. 1 жовтня 1939 р. у
розгорнутому рішенні Політбюро ЦК ВКП(б) було викладено детальний
сценарій, час, місце і термін проведення Народних Зборів Західної
України. Першого секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова Політбюро зобов’язало
підготувати текст декларації для затвердження депутатами Народних Зборів
від імені населення краю [2].
22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних Зборів Західної України і
26-28 жовтня у Львові Народні Збори розпочали роботу. Було затверджено
декларації про встановлення радянської влади у Західній Україні і про її
входження до складу Української РСР, а також про націоналізацію банків
та великих промислових підприємств, поміщицьких та церковних земель.
1 листопада 1939 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про включення
Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Радянською Україною
[3, с. 101]
Рада Української РСР [4, с. 13].
Згадані декларації і закони становили легітимну основу запровадження
радянського режиму в Західній Україні. Розпочалося насадження
державно-політичної системи тоталітарного взірця. Основні владні функції
взяли на себе обласні, міські та районні комітети КП(б)У. 27 листопада
а
1939 р. ЦК КП(б)У сформував обласні партійні організації і затвердив
склад бюро обкомів партії. У свою чергу обкоми формували партійні
структури по містах і повітах. Для заповнення вакансій ЦК КП(б)У
постійно надсилав у Західну Україну номенклатурних працівників. Так лише
в кінці 1939 – на початку 1940 рр. в західні області було надіслано 495
партпрацівників для заміщення посад перших, других і третіх секретарів
райкомів; 1215 комуністів і комсомольців відряджено в ролі інструкторів
та пропагандистів партійних комітетів [5]. Протягом 1940 р. на
партійно-пропагандистську роботу було відряджено ще 3845 чоловік [6,
с. 12]. Сформовані у верхах партійні органи стали одноосібно керувати
всіма сферами економічного і культурного життя регіону.
Формування постійних органів радянської влади розпочалося у Західній
Україні лише у січні 1940 р. Цьому передував Указ Президії Верховної
Ради СРСР від 4 грудня 1939 р. “Про організацію Волинської,
Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської і Тернопільської
областей у складі Української РСР” [7, с. 184-185]. Невдовзі Указом
Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 р. , старий
адміністративно-територіальний поділ було ліквідовано і замість повітів
створено райони. Всього створено 202 сільських райони. У