Выборочный метод наблюдения

 Імовірність відхилень вибіркових середніх від генеральної серед­ньої (х - х) при великому числі спостережень (п -»оо) визначається за­коном нормального розподілу Лапласа-Гаусса.

 Нормальним розподілом називають розподіл неперервної випадко­вої величини, який описується щільністю імовірності

 

 де Ф(х) — щільність імовірності (ордината кривої); да — середнє квад­ратичне відхилення генеральної середньої, яке у практичних розрахун­ках замінюється вибірковим (постійна величина, яка характеризує відношення довжини кола до довжини його діаметра = 3,14); е = 2,718. . . — основа натуральних логарифмів (число Ейлера).

 Як видно, нормальний розподіл визначається двома параметрами: середньою арифметичною і середнім квадратичним відхиленням. Зна­ючи ці параметри, можна побудувати криву нормального розподілу.

 Рівняння нормальної кривої при такій заміні приймає вигляд:

 

 Його називають стандартним рівнянням нормальної кривої, а нормаль­ну криву — нормованою кривою.

 Графік щільності нормального розподілу називається нормальною кривою або кривою Гаусса .  

 Ця крива симетрична відносно осі ординат і асимптотичне набли­жається до осі абсцис. Крива має точки перегину при t=±1, тобто при таких відхиленнях значень ознаки від середньої арифметичної, які до­рівнюють одному середньому квадратичному відхиленню. Площа, що обмежена кривою і віссю абсцис, дорівнює одиниці. Значення щільності імовірності Ф(Х) залежить тільки від величини нормовано­го відхилення і, так як n і е — постійні величини

 Для знаходження значень t складені спеціальні таблиці (дод. 16), за якими можна знайти значення t при заданому рівні довірчої імовір­ності і значення імовірності при відомому t

 

3.   Способи формування вибіркових сукупностей.  

 Результати вибіркового спостереження багато в чому залежать від способів формування та відбору одиниць у вибіркову сукупність. Ос­новним принципом правильності відбору одиниць є строго об'єктив­ний підхід до відбору одиниць для спостереження. Дотримання цього принципу дає змогу запобігти систематичних (тенденційних) поми­лок і найбільш точно і повно представити генеральну сукупність.

 Попередження систематичних помилок досягається в результаті застосування науково обґрунтованих способів формування вибірко­вої сукупності.

 При формуванні вибіркової сукупності мають бути забезпечені дві умови:

1) рівні можливості для кожної одиниці генеральної сукупності потрапити у вибірку (так званий принцип рівно можливості);

2) досить представницька чисельність вибіркової сукупності.

 В статистиці застосовуються різні види і способи формування ви­біркової сукупності. В кожному конкретному випадку залежно від ціло­го ряду умов, а саме завдань дослідження, суті досліджуваного явища, специфіки об'єкта, обсягу сукупності, коливання ознаки, наявності матеріальних і трудових ресурсів, вибирають найбільш оптимальну систему формування вибіркової сукупності, яка визначається видом і способом відбору.

 За видами розрізняють: 1) індивідуальний відбір - у вибірку потрап­ляють окремі одиниці генеральної сукупності; 2) груповий відбір - у ви­бірку потрапляють якісно однорідні групи або серії досліджуваних одиниць; 3) комбінований відбір як комбінація індивідуального і групового підбору.

 Спосіб відбору визначає конкретний механізм або процедуру ви­бірки одиниць з генеральної сукупності. В практиці застосування ви­біркового спостереження найбільше поширення одержали такі види вибірки: власне випадкова, механічна, типічна, серійна (гніздова) і комбінована. Ці способи можуть бути застосовані і в поєднанні один з одним.

 При власне

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные