Выборочный метод наблюдения

випадковій вибірці відбір одиниць з генеральної сукуп­ності проводиться без попереднього розчленування її на будь-які гру­пи і одиниця спостереження збігається з обліковою одиницею.

 Суть випадкового відбору полягає в тому, що кожна одиниця спо­стереження потрапляє у вибірку випадково — за жеребом. Залежно від способу відбору одиниць розрізняють повторний і безповторний відбір.

 При повторному відборі (за схемою поверненого шару) кожна оди­ниця після її реєстрації повертається до генеральної сукупності і знову може бути відібраною. Цей спосіб відбору забезпечує постійність скла­ду генеральної сукупності. Імовірність потрапляння кожної одиниці до вибірки залишається постійною, отже, зберігається незалежність наступного витягання одиниць від попередніх.

 При безповторному відборі (за схемою неповерненого шару) кожна одиниця після її реєстрації до генеральної сукупності не повертається і в подальшому відборі участі не бере, тобто та сама одиниця не може двічі потрапити до вибірки. Тому безповторна вибірка краще репре­зентує генеральну сукупність і, отже, дає меншу помилку, ніж повтор­на.

На відміну від повторного відбору при безповторному відборі не зберігається постійність генеральної сукупності, а імовірність потрап­ляння окремих одиниць до вибірки весь час змінюється (для одиниць, що залишилися, вона зростає). В зв'язку з цією особливістю до формул середньої та граничної помилок вибірки вводиться поправочний коефіцієнт, про що вже згадувалось вище.

 Щоб позбутися елементів суб'єктивності при відборі одиниць з ге­неральної сукупності можна користуватися таблицею випадкових чи­сел. .

 Випадковий відбір дає добрі результати в однорідних сукупностях, тобто в тих, де варіація ознаки є незначною

Якщо ж сукупність неод­норідна і складається з різних типів явищ, то необхідно застосувати ти­пову вибірку.

 Механічний відбір — це різновидність випадкового відбору. Суть його полягає в тому, що всі одиниці генеральної сукупності розташовують­ся в певному порядку (за зростанням або зменшенням, за алфавітом, географічним положенням тощо), а потім суто механічно через пев­ний інтервал відбираються одиниці у вибіркову сукупність.

 Середню і граничні помилки вибірки при механічному відборі роз­раховують за тими самими формулами, що і для випадкового безповторного відбору, оскільки механічний відбір, як правило, проводить­ся безповторно.

 При типовому відборі всю генеральну сукупність попередньо поді­ляють на типові групи за досліджуваною ознакою, а потім із кожної групи випадковим або механічним способом відбирають необхідну кількість одиниць. При цьому до початку відбору необхідно забезпе­чити принцип пропорційного представництва кожної групи відповід­но з їхньою чисельністю або їхніх середніх квадратичних відхилень або дисперсій. Можливий також відбір, пропорційний обом показникам — чисельності одиниць в типових групах і ступеню варіації ознаки. Та­кий відбір називається оптимальним. На практиці найчастіше застосо­вують вибірку, пропорційну чисельності типових груп.

 Розчленування сукупності на типові групи дає можливість усунути вплив міжгрупової (систематичної) варіації на результати вибірки, ос­кільки у вибірці забезпечується представництво всіх груп, що може не мати місця при випадковому відборі. Отже, самою вибіркою відтво­рюється (відображується) міжгрупова варіація. Залишається варіація вибіркових даних навколо середніх (внутрішньогрупова або залишко­ва варіація), яку визначають по кожній із виділених типових груп.

 Тому розмір середньої помилки вибірки буде визначатись тільки величиною внутрішньогрупової (залишкової) варіації ознаки, яка менша від загальної на величину міжгрупової варіації. Залишкову дисперсію обчислюють як середню арифметичну зважену

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные