Ядерное разоружение Украины в свете новых мировых тенденций

положення Договору СТАРТ-1 про компенсації за тактичну і стратегічну ядерну зброю, які вивозились з України, оскільки це питання було кардинально вирішено на рівні тристоронньої угоди між США, Україною і Росією і зафіксовані у тристоронній заяві від 14 січня 1994 року. США і Росія погодилися дати Україні гарантії безпеки, якщо Україна приєднається до ДНЯЗ.

16 травня 1994 р. Україна і Росія підписали угоду про заходи щодо реалізації тристоронньої угоди, яка передбачала:

1) остаточний вивід ядерної зброї не пізніше 1997 року;

2) зобов'язання Росії поставляти паливо для атомних електростанцій України в якості компенсації за ядерні боєголовки;

3) згоду Росії компенсувати вартість тактичної ядерної зброї, виведеної з території України до 22 травня 1992 року.

Проте, особливе місце серед по-правок до Договору про нерозпов-сюдження ядерної зброї займає поло-ження про надання Україні гарантій безпеки з боку Великобританії, США і Росії, оформлених відповідним між-народним правовим документом (умова надання гарантій фігурує й у договорі СТАРТ-1, підписаному Україною).

Україна хотіла б одержати від ядерних держав не меморандум, а відповідний договір, який би про-йшов ратифікацію в Парламентах цих держав. Це відразу ж різко підвищило б рівень самих гарантій, наданих Україні.

З погляду України, гарантії її безпеки мали включати наступні положення:

повага незалежності, суверенітету й існуючих кордонів;

ядерні держави повинні утриму-ватися від погрози силою або її використання проти територіальної цілісності або політичної незалеж-ності України (що мало також вклю-чати використання будь-якої зброї);

не застосовувати проти України економічного тиску. Пропонувався і відповідний механізм, як-от прове-дення тристоронніх консультацій США, Великобританії і Росії з при-воду України у випадку виникнення питань щодо невиконання сторонами своїх зобов'язань. США та Росія змушені були врахувати позицію України у цьому питанні і піти на підписання Тристоронньої заяви.

Згідно з Тристоронньою заявою США і Росія зобов'язалися:

не використовувати силу або погрозу сили проти України й утримуватися від економічного тиску для одержання політичних переваг;

зажадати негайного втручання Ради Безпеки ООН, якщо Україна зазнає нападу або їй будуть погрожу-вати нападом з застосуванням ядерної зброї;

не використовувати ядерну зброю проти неядерних держав, що підпи-сали ДНЯЗ і перебувають не в союзі з ядерними державами.

Великобританія, третя країна - депозитарій ДНЯЗ також погодилася з цими принципами

Керівники України дійшли очевидного висновку, що ці запевняння в більшій мірі забезпе-чують її безпеку, ніж утримання ядерної зброї. При ратифікації ДНЯЗ Верховна Рада ухвалила, що Україна є єдиним власником усіх ядерних боєзарядів на її території і, що вона не приєднається до ДНЯЗ доти, доки гарантії безпеки не будуть подані в письмовій формі. Ці гарантії були надані Україні на сесії Організації безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Будапешті 5 грудня 1994 року. Зараз Україна повноправний член ДНЯЗ.

Під час візиту в США президента України Л. Кучми в листопаді 1994 року - президент США Б. Клінтон пообіцяв виділити кошти для фінансування участі України в програмі партнерства й у військових обмінах. Крім того, США асигнували Україні 600 тис. дол. на підготовку військових кадрів.

Крім гарантій безпеки, отриманих Україною від США і Росії, обидві ці країни погодилися дати Україні еко-номічну допомогу. Вашінгтон пого-дився в 1994-1995

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы