Юрий Тарнавский

і праця — так технічні, як і лінґвістичні, — щораз більше впливають на його творчість, внаслідок чого в його творах щораз помітнішим стає радикально нове трактування мови, як, наприклад, у збірках "Без Іспане трактування мови, як, наприклад, у збірках «Без ї» й «Анкети», та в романах «Менінґіт» і «Три бльондинки і смерть». У 1960-тих роках Юрій Тарнавський повністю «переходить» на англійську мову в своїй творчості, спершу в прозі, відтак у поезії. Однак, з останньої — поезії — він згодом перекладає українською мовою відповідники з англомовних ориґіналів: збірка «Ось, як я видужую» і наступні п'ять книжок. Він — член групи авангардних американських письменників Fiction Collective, і у видавництві групи публікує англійською мовою вищезгадані «Менінґіт» і «Три бльондинки і смерть», які були високо оцінені американською літературною пресою.

Коли політична ситуація в Україні міняється з незалежністю, Юрій Тарнавський повертається до української мови, виступаючи з публікаціями мистецьких творів і статей у періодиці та рядом окремих книжок. Нині в його творчості панують характеристики, що вважаються познакою пост-модернізму, такі, як: багатостилевість, коляж, пастіш і прибирання різних, часами протилежних одна одній, позицій / масок (збірка «Ідеальна жінка», поеми «У РА НА» і «Місто київ та ям», цикл драм «6х0»). Кульмінуєтъся цей процес виданням в Україні тритомника його творів (п'єс, поезії і прози) у видавництві «Родовід» — «6х0» (повне зібрання драм), «Їх немає» (зібрані поезії від 1970 до 1999 років) і «Не знаю» (вибрана проза).

Юрій Тарнавський присвятив багато енергії перекладницькій праці з української мови на англійську та з різних мов на українську. Його власні твори були перекладені на англійську, французьку, єврейську, німецьку, польську, португальську, румунську і російську мови

В 1996-ому році, Юрій Тарнавський був резидентом на міжнародній письменницькій колонії Ледіґ Гаус поза Нью-Йорком, де він написав більшість драм, що входять до книги 6х0, а відтак, 1998-ого року — у відомім Нью-Йоркськім авангарднім театрі Мабу Майнз, в якому була поставлена його п'єса Не Медея в англомовнім варіанті. Того ж самого року, в Тернопільському Драматичному Театрі було поставлено його Чотири проєкти на український національний прапор. В 1997-му році, його перші чотири п'єси з книги 6х0 — Сука-скука/розпука, Жіноча анатомія, Не Медея і Карлики — були прочитані перед публікою акторами театральної студії Національного Університету Києво-Могилянська Академія.

Юрій Тарнавський — член Національної Спілки Письменників України.

Творчість

Поезія

  • «Життя в місті» (Нью-Йорк, 1956)
  • «Пополудні в Покіпсі» (Нью-Йорк, 1960)
  • «Ідеалізована біографія» (Мюнхен, 1964)
  • «Спомини» (Мюнхен, 1964)
  • "Без Іспан (Мюнхен, 1964)
  • «Спомини» (Мюнхен, 1964)
  • «Без ї» (Мюнхен, 1969)
  • «Поезії про ніщо і інші поезії на цю саме тему» (Лондон-Нью-Йорк, 1970). Ця книга становить перший том його зібраних поезій, до якого ввійшли всі раніше видані збірки разом із додатковими, що вперше в ньому друкуються, а саме: «Життя в місті», «Пополудні в Покіпсі», «Ідеалізована біографія», «Спомини», «Без Іспанкіпсі», «Ідеалізована біографія», «Спомини», «Без ї», «Пісні є-є», «Анкети», «Вино і ропа» і «Поезії про ніщо».
  • «This Is How I Get Well / Ось, як я видужую» (Мюнхен, 1978) — двомовне видання англійською й українською мовами.
  • «Оперене серце» (журнал «Сучасність», Мюнхен, 1986)
  • «Без нічого» (Київ, 1991). Це видання вміщає більшість вже раніше опублікованих праць, а саме: збірки «Життя в місті» (вибрані вірші), "Без Іспанаме: збірки «Життя в місті» (вибрані вірші), «Без ї», «Пісні
1 2 3 4

Похожие работы