Задача орошения земель и основные виды поливов. Машины, установки и механизация орошения

різке погіршення його родючості. Щоб уникнути заболочування, необхідно застосувати ряд заходів, у тому числі боротьбу з фільтрацією в каналах шляхом будівництва колекторно-дренажних систем.

Зрошення може позитивно впливати на фізико-механічні властивості грунту. Грунт, який знаходиться в стані фізичної стиглості, легко обробляється, добре кришиться, набуваючи дрібногрудочкової структури.

Зрошення різнобічно впливає на хімічний склад грунту. Поливна вода насамперед діє як розчинник і як середовище, в якому легко відбуваються хімічні процеси. Із збільшенням у ґрунті кількості води зменшується концентрація ґрунтового розчину і підвищується розчинна дія.

Зволоження кореневмісного шару ґрунту супроводжується вимиванням вглиб розчинних поживних речовин, що найчіткіше спостерігається по нітратах. Через деякий час після поливу розчинні поживні речовини висхідними потоками води знову підіймаються у верхні шари ґрунту.

Зрошення впливає на хімічні властивості ґрунту ще й тому, що в зрошуваній воді завжди міститься та чи інша кількість солей. У поливній воді можуть бути як корисні, так і шкідливі для рослин солі, що викликають осолонцювання ґрунтів. На зрошуваних землях може виникати так зване вторинне засолення ґрунту, коли підгрунтові засолені води підіймаються в кореневмісний шар ґрунту.

Під впливом тривалого зрошення в ґрунтовому вбирному комплексі помітно підвищується абсолютний вміст обмінних іонів натрію та магнію і зменшується кількість обмінного кальцію.

З агрономічної точки зору дуже важливий вплив зрошення на мікробіологічні процеси в ґрунті. Для життєдіяльності мікроорганізмів, як і рослин, необхідна певна вологість ґрунту, яка нерідко відповідає оптимальній вологості для рослин. При вологості в’янення діяльність мікроорганізмів послаблюється. Наявність у ґрунті оптимальної кількості вологи збільшує загальну кількість мікроорганізмів, посилює їх діяльність

На біологічні процеси в ґрунті значно впливає режим зрошення, норми і способи поливів, їх частота, глибина зволоженого шару.

Зрошення змінює склад живих організмів, що мешкають у грунті: зникають землериї, розмножуються черв’яки. Осінні поливи сприяють виморожуванню шкідників, що зимують у ґрунті. Змінюється склад шкідників і хвороб сільськогосподарських культур.

Зрошення, нарешті, значно змінює мікроклімат у приземному шарі (температура повітря, вологість ґрунту тощо).  

Способи зрошення

Існують різні способи поливання с. -г. культур, основними з яких є поверхневе зрошення, дощування й мікрозрошення.

Поверхневе зрошення — найпоширеніший у всьому світі спосіб зрошування. В цьому разі вода розподіляється поверхнею грунту у вигляді суцільного шару або окремих струменів. Залежно від характеру розподілу поливної води полем й способу перетворення в грунтову вологу, поверхневе зрошення поділяється на три основних види: поливання по борознах, поливання по смугах і поливання затопленням.

За поливання по борознах вода рухається спеціально нарізаними поливними борознами.

Застосовують його для поливання переважно широкорядних посівів просапних культур, а також плодових, ягідних і лісових насаджень.

За поливання по смугах вода рухається шаром 2–3 см поливними ділянками зрошуваної площі, які обваловані тимчасовими земляними валиками заввишки 15–25 см. Поливання по смугах застосовують для культур переважно суцільного та вузькорядного посівів.

Поливання затопленням застосовують для зрошення рису, промивання засолених грунтів, а також для поливання луків, пасовищ і лісових масивів. Цей спосіб потребує мінімальних витрат ручної праці

1 2 3 4 5 6 7