Задолженность в системе международных финансов

які б не мали боргів перед іншими країнами або ж перед міжнародними організаціями. При цьому більшість країн є одночасно й боржниками, і кредиторами. Залежність національних господарств від зовнішніх вливань буде закріплюватись і далі в процесі лібералізації та глобалізації фінансових ринків, незважаючи на збереження деякої їхньої ізольованості.

Мобільність та масштабність світових потоків фінансових ресурсів, яка зростала до кінця ХХ ст. , базується на нерівномірності економічного розвитку та на нерівновазі поточних платіжних балансів.

Уся світова економіка є дефіцитною і має чітко виражені боргові риси.

Нерівномірність економічного розвитку є символом ХХ ст. , і боргові проблеми окремих регіонів є головним доказом цього (табл.  27, рис.  24, 29).

Потрібно зазначити, що економічний розвиток та активність фінансових ринків вже не стільки пов’язані з рівнем благополуччя та ростом зайнятості, а багато в чому залежать від спекулятивних та біржових операцій.

Таблиця 27

ЗРОСТАННЯ Світового ВВП (1981—2007 рр. ), % [4, с.  39]

Регіони

1981—1990

1991—1997

1997

1998

1999

2000

2001—2007

Світ у цілому

3,1

2,3

3,2

1,8

1,9

2,7

3,2

Розвинуті країни:

3,1

2,1

2,8

1,7

1,6

2,3

2,6

ОЭСР

3,0

2,0

2,7

1,9

1,6

2,2

2,5

Інші

6,6

6,4

5,3

–1,8

2,0

3. 9

5,2

Країни, що розвиваються:

3,0

3,1

4,8

2,0

2,7

4,3

5,2

Східна Азія й Океанія

7,7

9. 9

7,1

1,3

4,8

5,9

6,6

Європа й Центральна Азія

2,6

–4,4

2,6

0,5

0,1

3,4

5,0

Латинська Америка та Карибський басейн

1,9

3,4

5,1

2,5

0,6

3,3

4,4

Близький Схід і Північна Африка

1,0

2,9

3,1

2,0

2,8

3,1

3,7

Південна Азія

5,7

5,7

5,0

4,6

4,9

5,6

5,5

Африка південніше Сахари

1,9

2,2

3,5

2,4

3,2

3,8

4,1

Окремі категорії:

 

 

 

 

 

 

 

Країни Південно-Схід­ної Азії в кризовому стані*

6,9

7,2

4,5

–8,0

0,1

3,2

5,2

Країни з перехідною економікою

2,4

–5,5

1,7

–0,4

–0,6

3,0

4,8

* Індонезія, Республіка Корея, Малайзія, Філіппіни та Таїланд. ВВП розраховано за ринковими цінами й курсами 1987 г

Джерело: Global Economic Prospects for Developing Countries 1998—1999: Beyond Financial Crisis», 1999, The World Bank, New York.

 Рис. 24. Річне зростання ВВП у країнах, що розвиваються, у 1991—2007 рр. [4, с.  39]

До важелів світового фінансового дисбалансу належать дисбаланс поточних платежів, дисбаланс заощаджень та інвестицій, позичкові та непозичкові ресурси.

Нині США є важелем світового фінансового дисбалансу. Свій дефіцит поточних платежів країна покриває за рахунок іноземних ресурсів та накачування доларових коштів у міжнарод­ний обіг. Фактично всі країни світу є нетто-позичальниками. Швеція, Австралія, Нова Зеландія та інші мають хронічний дефіцит поточного платіжного балансу.

У 1975—2000 рр. дисбаланс інвестицій та заощаджень збільшився більше ніж у 2 рази, що також характеризує світову економіку як боргову.

Порівняння позичкових ресурсів (міжнародних боргових цінних паперів і синдикованих позик) та непозичкових ресурсів (прямих і портфельних інвестицій, допомоги та ін. ) свідчить про перевагу перших.

Сукупна світова заборгованість нерезидентам перевищує обсяг світової заборгованості за зовнішніми борговими зобов’я­заннями. Причому це стосується як розвинутих ринків, так і тих, що формуються, хоча останні відрізняються високою дохідністю й водночас великими ризиками, а тому фатально притягують зарубіжних інвесторів.

Загальний об’єм світових потоків інвестування

1 2 3 4 5

Похожие работы