Общие системы компьютерной графики

графіки. Це, зокрема: растрова графіка, векторна графіка і фрактальна графіка. Вони відрізняються принципами формування зображення при відображенні на екрані монітору або при друкуванні на папері.

 

5. Загальна структура і функції комп’ютерної графіки

Растрову графіку використовують при розробці електронних (мультимедійних) та поліграфічних видань. Ілюстрації, виконані засобами растрової графіки, рідко створюються вручну за допомогою комп’ютерних програм. Часто з цією метою використовують і сканують ілюстрації, підготовлені художником на папері, чи фотографії. На теперішній час для введення у комп’ютер растрових зображень широко використовують цифрові фото – та відеокамери. Відповідно, більшість графічних редакторів, призначених для роботи з растровими ілюстраціями, орієнтовані не стільки на створення зображень, скільки на їх обробку.

Програмні засоби для роботи з векторною графікою навпаки призначені, в першу чергу, для створення ілюстрацій і, меншою мірою, для їх обробки (перетворення). Такі засоби широко використовують в рекламних агентствах, дизайнерських бюро, редакціях та видавництвах. Оформлювальні роботи, які базуються на використанні шрифтів і простих геометричних елементів, виконуються засобами векторної графіки набагато простіше. Можна назвати також багато прикладів створення високохудожніх творів, які реалізовані засобами векторної графіки. Разом з тим, слід зазначити, що підготовка й виконання таких зображень названою технікою дуже складна справа.

Програмні засоби для роботи з фрактальною графікою призначені для автоматичної генерації зображень шляхом математичних розрахунків. Створення фрактальної художньої композиції полягає не в малюванні чи оформленні, а в програмуванні. Фрактальну графіку рідко застосовують для створення друкованих чи електронних документів, зате частіше використовують при підготовці розважальних програм.

 

6. Растрова графіка. Класифікація, призначення і функції прикладних систем растрової графіки

Основним елементом растрового зображення є точка

Якщо зображення екранне, то така точка називається пікселем. У залежності від того, на яке графічне вирішення екрану настроєна операційна система комп’ютера, на екрані можуть поміщуватися зображення, які мають 640х480, 800х600, 1024х768 та більше пікселів.

З розміром зображення безпосередньо пов’язане його вирішення. Цей параметр вимірюється у точках на дюйм (dpi). У монітора з діагоналлю 15 дюймів розмір зображення на екрані становить приблизно 28х24 см. Знаючи, що в одному дюймі 25,4 мм, можна вирахувати, що при роботі монітора в режимі 800х600 пікселів вирішення екранного зображення дорівнює 72 dpi.

При друкуванні вирішення повинно бути значно більшим. Поліграфічний друк повнокольорового зображення потребує вирішення 200х300 dpi.

Стандартний фотознімок розміром 10х15 см повинен містити приблизно 1000х1500 пікселів.

Неважко також установити, що таке зображення буде мати 1,5 млн точок, а якщо зображення кольорове й на кодування однієї точки використані 3 байти, то звичайній кольоровій фотографії відповідає масив даних розміром більше 4 Мбайт.

Основні недоліки растрової графіки:

1. Основна проблема при використанні растрових зображень – великі об’єми даних. Для активних робіт з великорозмірними ілюстраціями типу журнальних потрібні комп’ютери з винятково великими розмірами оперативної пам’яті (128 Мбайт і більше). Зрозуміло також, що такі комп’ютери повинні мати високопродуктивні процесори.

2. Другий недолік растрових зображень пов’язаний з неможливістю їх збільшення для розгляду деталей. Оскільки зображення складається з точок, то збільшення зображення приводить до того, що ці точки стають більшими. Ніяких додаткових деталей при збільшенні растрового зображення розглядіти не вдається. Більше того, збільшення розмірів точок растра візуально спотворює ілюстрацію і робить її грубою. Цей ефект називається

1 2 3 4 5

Похожие работы