Защита авторского и смежных прав на аудиовизуальное произведение

характеру можна виділити відсутність необхідної кількості фахівців, що займаються розробкою й реалізацією заходів протидії інтелектуальному піратству, численні реорганізації правоохоронних органів при одночасному зниженні значення морального й матеріального стимулювання до служби, що неминуче привело до дефіциту високопрофесійних і непідкупних співробітників.

Вплив детермінант на механізм здійснення правопорушення залежить також і від суб’єктивних особливостей особистості правопорушників. Без вивчення властивостей особистості «неможливо досить повно встановити причини й умови конкретного правопорушення, розкрити механізм індивідуального протиправного поводження, виробити міри індивідуальної профілактики правопорушень».

Важливо відзначити, що проблеми необхідності ефективної правової охорони авторського права і суміжних прав набули в Україні резонансного характеру на міжнародному рівні.

Можна констатувати, в Україні недооцінювалась боротьба із правопорушеннями авторського права і суміжних прав. Якщо ХХІ століття визнано “віком інтелектуальної власності”, то необхідно сприяти її комерціалізації, забезпечувати захист інтелектуальної діяльності від недобросовісної конкуренції, незаконного відчуження, підробок та обмеження інших прав у аудіовізуальній сфері”.

ЗАХИСТ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Серед пересічних громадян України і досі ще побутує думка про безкарність піратства щодо об'єктів інтелектуальної власності на вітчизняному ринку. Справді, слід визнати, що таке зустрічається ще досить часто. Пригадайте хоча б, як нещодавно у столиці тракторами трощили гори неліцензійних компакт-дисків. І це не дивно, адже країна, виборсуючись з тенет колоніального минулого не може змінитися вмить. Однак, як казали мудрі еліни: "Двічі не можна вступити у ту саму річку". І вже сьогодні в Україні питанню захисту об'єктів інтелектуальної власності почали приділяти чільну увагу. Так 10 січня 2002 року Верховна Рада України прийняла зміни і доповнення, внесені до українського законодавства стосовно об'єктів інтелектуальної власності

А 17 січня 2002 року під тиском світової громадськості, зокрема США в Україні прийнято Закон "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування" [29]. Можна довго сперечатися про зміст Закону, але у принципі заперечувати його необхідність для України сьогодні мабуть ніхто не наважиться.

Країна почала уважно приглядатися до фактів порушення прав власників об'єктів інтелектуальної власності і виявлена контрафактна продукція зразу вилучається з продажу. Причому такі дії обов'язково супроводжуються адекватною відповіддю недобросовісним торгівцям та виробникам з боку держави. У складі українських силових структур успішно почали функціонувати спеціальні підрозділи з контролю над дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності та захисту економічних інтересів держави. В Україні, як Ви знаєте, в останні роки створено і діє законодавче поле з цього питання. Майже усі міжнародні акти у галузі інтелектуальної власності чинні зараз і в Україні. Звичайно, нам ще далеко до ідеалу. Тим не менше, не можна не помічати позитивних змін, які відбуваються на наших очах. Ринок товарів та послуг поступово цивілізується. Усе більше підприємців усвідомлюють необхідність захисту об'єктів інтелектуальної власності, якими вони володіють, користуються або пропонують на ринок. Споживачі сьогодні активніше починають виявляти свою прихильність до певних товарних знаків, цікавляться місцем походження товару, назвою фірми виробника тощо. Тобто, непомітно але впевнено і невідворотно саме життя поступово втягує нас у вир стосунків притаманних світовому товариству.

Раніше, за радянських часів, коли виключні права на майже усі об'єкти інтелектуальної власності належали державі, дістати економічну вигоду від використання, наприклад, власного винаходу було практично

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные