Защита авторского и смежных прав на аудиовизуальное произведение

твору не відрізняється новою формою: ВОНА СКЛАДАЄТЬСЯ З ЗВИЧАЙНИХ СЛІВ, ЩО ОБ’ЄКТИВНО ІСНУЮТЬ В МОВІ НЕЗАЛЕЖНО ВІД АВТОРА, а комбінація слів “П’ять з п’яти” не має фантазійного характеру, не відрізняється оригінальністю і широко використовуєтья в загальному вживанні.

Але творчою знахідкою автора може бути не створення нового слова а використання існуючого слова в якості назви для твору певної тематики та ідейної спрямованості. . . ” (Нагадаю мова йде про назву циклової спортивно-розважальної телевізійної програми). Крапка. Кінець цитати.

Для зацікавлених:

слова “ЯК”, “УМРУ”, “ТО”, “ПОХОВАЙТЕ” існують у мові об’єктивно і зовсім незалежно. Так само об’єктивно і незалежно існують в музиці сім нот, в архітектурі брила граніту і т. д. і т. п. Якщо пригадати ще якісь відомі приклади, то за логікою такого роду експертизи “ідея побудови конструкції серед низки подібних, яка використовує загальновживаний принцип нагромадження уламків і частин архітектурних конструкцій методом концентрації їх на обмеженій площі у відповідності до загальновідомої концепції перепинання руху називається. . . “ОСТАННЯ БАРИКАДА”.

Підсумовуючи - фактично експерти заборонили в Україні будь яку художню творчість. Позбавили інтелектуальну власність захисту. Суди таку заборону активно використовують і. . . не захищають.

І на останок: автора зовсім не цікавили свобода слова у виконанні Відповідача у даній судовій справі. Думається, що на вітчизняні суди поєднання слова “радіостанція” і словосполученнь “відшкодування моральної шкоди” та “виплата компенсації” з деяких пір впливають магічно і негативно. В нашому випадку мова йде про тисячі доведених випадків використання інтелектуальної власності. Чужої.

Автор прагне оприлюднення таких випадків. Оскільки на його думку це найбільш ефективний шлях викорінення їх з нашого життя. Автор, напевне, досить наївний. . .

Коротке заднє слово: пустий клаптик паперу можна використати. . .

 

 

 

 

Література:

  1. Авторське право: Зб. офіц. матеріалів. - К. : Політвидав України, 1981. —С. 20,24.
  2. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. — Т. 2: Авторське право і суміжні права. — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. — С. 194—195.
  3. Закон України "Про авторське право і суміжні права": Офіц. видання. — К
    : Видавничий Дім "Ін Юре", 2002 р. — С. 22—23.
  4. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. — Т. 1: Право інтелектуальної власності. — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. — С. 118.
  5. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. — Т. 2. Право інтелектуальної власності. — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. — С. 205.
  6. Закон України "Про внесення змін до Закону України Про авторське право і суміжні права": від 11. 07. 01 ВВР, 2001р. № 43. .
  7. Кіновиробництво в Україні: 90-ті роки: Зб. наукових праць. — КДІТМ, 1996. — С. 44.
  8. Авторське право: Нормативные акты. Национальное законодательство и международные конвенции. — М. : Элит-Клуб; Юрид. книга, 1998. — С. 40.
  9. Резолюції, прийняті на конференції в Будапешті, вміщено у виданні: Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах. — Книга 1. — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. — С. 326-327.
  10. У автора статті зберігається копія листа Ж. Корреа до Держкіно РФ від 15 листопада 1995 р.
  11. Матеріал Програми ТасІS "Інтелектуальна власність": "Глава І. Общие положения". — С. 16.
  12. Сектор реєстрації проектів Верховної Ради України, № 1142 від 03. 06. 2002.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные