Закалка организма

уникнути його, можна зробити кілька фізичних вправ чи пробігтися.

У сиру і вітряну погоду тривалість повітряних ванн скорочуєть­ся. Головне ж під час повітряних ванн —довіряти собі, прислуха­тися до свого самопочуття й інтуїції. Якщо перебування на повітрі протягом 2 годин видасться незначним, не буде нічого страш­ного, якщо ви пробудете там значно довше. При дефіциті часу можна поєднати повітряне загартовування з чим-небудь ще: з бігом, фізичними вправами, купанням і т. ін.  

Загартовування водою

Вода — найсильніший і ефективний засіб, що за­гартовує. При зануренні в холодну воду в організмі людини відбу­вається своєрідна судинна реакція: судини шкіри скорочуються (шкіра блідне), і кров з периферії спрямовується до внутрішніх органів. Настає первинний озноб. Слідом за цим потоки крові знову спрямовуються від внутрішніх органів до периферії, суди­ни шкіри розширюються, і людина відчуває приємне тепло, що зберігається до вторинного ознобу (який краще не допускати). Часта поява вторинного ознобу призводить до втоми, розби­тості, порушення сну, головних болів.

Звуження і розширення кровоносних судин—своєрідна гімнастика судин, що тренує шкіру, змушує її краще пристосовувати­ся до коливань температури зовнішнього середовища.

Водяні процедури рефлекторно впливають і на діяльність всіх органів — серця, легень, мозкової тканини, а отже, на стан не­рвової системи, кровообіг і дихання.

Наявні рекомендації радять починати загартовування холод­ною водою з обливання теплою, а потім знижувати температуру води на 1 градус через день-два. І лише через 1,5—2 місяці при­ступати до холодних процедур.

Останні дослідження засвідчили, що за короткий час (від десятка секунд до-1—2 хвилин) тіло людини не встигає переохо­лодитися, зате пробуджується вся нервова система, включають­ся само-регулятори організму.

Обливатися потрібно повністю з головою

Для тих, кому відразу обливатися в такий спосіб важко, можна починати з обливання ніг. Важливо почати і проводити обливання регулярно, без пе­рерв. Головний критерій тривалості процедури — власні відчут­тя. Якщо прислухатися до організму, то він сам підкаже, коли потрібно припиняти обливання. Тривалість процедури — спра­ва індивідуальна. Для орієнтиру все-таки можна вказати почат­ковий період обливання — 5-10 секунд.

Один з найпоширеніших методів загартовування — купання в природних водоймах. Починати його рекомендується навесні при температурі води +15—17 °С, поступово збільшуючи три­валість купання.

Прекрасним засобом загартовування є купання в морській воді. Під час купання в морі на організм людини діють не тільки температурний і механічний фактори (рухи самого плавця), але й хімічні — вплив солей, розчинених у воді.  

Ходіння босоніж

До методів загартовування належить і ходіння бо­соніж. Як відомо, стопа — особлива частина тіла, адже на неї виведена величезна кількість нервових закінчень-рецепторів. Під час ходіння босоніж ми робимо своєрідний масаж стопи і таким чином тонізуємо весь організм. Ефект ходіння босоніж поясню­ється тим, що стопи рефлекторно зв'язані з гландами. Прохо­лоджуючи стопи, ми тим самим загартовуємо горло. Але ж глан­ди—це імунний щит, що стоїть на шляху багатьох хвороб.

У літературі можна зустріти такий опис плану занять із за­гартовування ходінням босоніж: у квітні рекомендується ходьба по кімнаті в шкарпетках (30—60 секунд), через два тижні

1 2 3 4

Похожие работы