Законодательное ограничение по проведению оценочной деятельности

План

Система державного управління. 3

Юридичні науки. 4

Механізми державного і суспільного регулювання. 7

Законодавче забезпечення Державної системи реєстрації прав на нерухоме майно в Україні 10

ЛІТЕРАТУРА. . 12

 


Система державного управління

Законодавче обмеження присвячено дослідженню питань щодо специфіки правового регулювання діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в сфері оціночної діяльності. Стаття містить пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання експертно-оціночної діяльності в Україні на державному та місцевому рівнях.

Ключові слова: оціночна діяльність, експертно-оціночна діяльність, суб’єкти оціночної діяльності, саморегулівні організації.

Рушійною силою появи в Україні незалежної оцінки і розвитку професійної оціночної діяльності став початок приватизаційних процесів, законодавчі основи яких потребували оцінки майна (в т. ч. земельних ділянок).

Оцінка землі стала широко затребуваною, оскільки з’явилася необхідність у реалізації заходів земельної реформи, здійсненні примусового відчуження майна за рішенням суду, податкової застави, з’ясування майнових суперечок.

Тож, можна з упевненістю констатувати, що запровадження єдиного механізму державного і суспільного регулювання оцінки майна та професійної оціночної діяльності є одним із пріоритетних напрямів поліпшення ситуації на ринку землі.

Питання діяльності органів влади в галузі земельних відносин досліджувалися такими науковцями, як В. Андрейцев, А. Гетьман, Л. Здоровко, М

Орлов, О. Погрібний, М. Шульга, В. Янчук та інші. Проте питання вдосконалення діяльності державних органів у сфері саме оціночної діяльності не знайшли висвітлення в науковій літературі, що зумовлює актуальність цієї проблеми.

Метою статті є визначення суті державного і суспільного регулювання оціночної діяльності в Україні та аналіз його механізмів задля подальшого вдосконалення адміністративно-правового регулювання експертно-оціночної діяльності в Україні.

Існуюча в Україні система державного управління в галузі земельних відносин поєднує нові інститути, що сформувалися в період розвитку ринку землі. Ця система є суперечливою, внаслідок чого існуюче державне управління не зовсім відповідає вимогам часу в проведенні землеоціночної діяльності. Сьогодення потребує створення дієвої системи державних органів, що покликані здійснювати контроль і нагляд за дотриманням чинного законодавства суб’єктами оціночної діяльності [1, 153].

Вищий орган у системі органів виконавчої влади – Кабінет Міністрів України; центральні органи виконавчої влади – міністерства ( Міністерство аграрної політики України), державні комітети, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; місцеві органи виконавчої влади – Рада Міністрів АРК, місцеві адміністрації [2, 92]. 108

Юридичні науки

Представляючи інтереси відповідних територіальних громад, органи місцевого самоврядування зобов’язані дотримуватися вимог законодавства в частині майна, майнових прав, що знаходяться в комунальній власності, зокрема, забезпечувати єдність нормативно-правових вимог оцінки вказаного майна, сприяти створенню конкурентного середовища серед суб’єктів оціночної діяльності. Вказані органи відіграють надзвичайно важливу роль у реалізації державної земельної політики на місцях. Повноваження територіальних громад сіл, селищ і міст та їх органів – рад у галузі земельних відносин визначені в законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Від рівня свідомості кожного представника цих органів, чіткого виконання ними обов’язків у галузі земельних відносин, дотримання принципів відкритості та законності в цій сфері залежить ефективність управління земельними ресурсами та результат проведення земельної реформи. Однак на місцях доволі часто доводиться стикатися з незнанням основних положень чинного земельного законодавства, насамперед Земельного кодексу України, а також з неусвідомленням суті повноважень, покладених на відповідний орган місцевого самоврядування, нерозумінням необхідності вжиття дієвих заходів для подальшого реформування земельних відносин.

До державних комітетів відноситься Державний комітет по земельних ресурсах. Повноваження останнього в основному визначені Земельним Кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет із

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные