Законодательный процесс в Украине

України, а також в юридичній літературі.

Стадія обговорення законопроекту передбачає три читання, у межах яких здійснюються наступні юридичні дії: представлення законопроекту, запитання до відповідачів та співдоповідачів, обговорення законопроекту, прийняття рішення. Обговорення законопроекту здійснюється всім складом законодавчого органу, має офіційний характер. До основних завдань, які стоять на цій стадії перед законодавчим органом можна віднести: загальну оцінку проекту, його юридичних якостей, оцінку правильності і необхідності окремих частин проекту, його вдосконалення із врахуванням внесених під час обговорення поправок, виправлення, доповнення тексту, усунення можливих прогалин і недоліків. Відмінною рисою першого читання є розгляд законопроекту концептуально, з позицій відповідності основним положенням Конституції України, його актуальної і практичної значущості.

На практиці існує можливість прийняття законопроекту після першого читання, якщо у депутатів не виникло зауважень і за наявності правової і лінгвістичної процедури. Зазвичай, таким чином, приймається закон про ратифікацію міжнародних договорів України та законопроекти, якими вносяться зміни і доповнення до діючих законів.

Прийняття законопроекту в першому читанні означає, що парламент прийняв концепцію і основні положення законопроекту в якості основи для подальшої роботи з ним. Аналіз законодавчої практики показує значну роботу профільного комітету Верховної Ради України з вивчення і узагальнення поправок до законопроекту під час його підготовки до другого читання.

Суть другого читання заключається у постатейному розгляді і постатейному голосування законопроекту відповідно до підготовленої порівняльної таблиці поправок. Вона має 4 колонки: текст першого читання, всі поправки до нього, висновки комісії по кожній поправці, остаточний текст (ст. 6. 6. 2. Регламенту Верховної Ради України). У Державній Думі Російської Федерації на друге читання законопроекту виноситься три таблиці: 1. Таблиця поправок, що рекомендуються відповідальним комітетом до прийняття; 2. Таблиця поправок, що рекомендується відповідальним комітетом до відхилення; 3. Таблиця поправок, з яких відповідальний комітет ще не прийняв рішення

Щодо врахування поправок до законопроекту існує певна проблема. Як відомо, Регламент передбачає, що пропозиції вносяться лише ті, які запропоновані народними депутатами, постійними комітетами, а також правка юридичного та Редакційно-видавничого відділу Секретаріату Верховної Ради. У той же час, цілком слушні пропозиції юридичного відділу не стають предметом законодавчих пропозицій, обговорення депутатів і окремі положення, на погляд М. О. Тепляка, які потребують вдосконалення, так і залишаються в тексті закону. А потім недоліки цих положень стають основою для накладання вето Президентом.

Трапляються випадки, коли на стадії другого читання депутати знову повертаються до обговорення концепції законопроекту чи концепції його окремих розділів. В юридичній літературі це пояснюються тим, що серед внесених поправок, частіше всього, знаходяться такі, які носять концептуальний характер.

Третє читання законопроектів проводиться з метою внесення редакційних правок; узгодження його структурних частин між собою; узгодження фінансово-економічного обґрунтування; розгляду пропозицій і поправок Президента України (ст.  6. 6. 9. Регламенту Верховної Ради України).

У третьому читанні законопроект голосується з тим, щоб прийняти його у якості закону. Внесення поправок до нього та повернення до обговорення не допускається.

Після стадії „обговорення законопроекту” відповідно до глави 6. 10. Регламенту Верховної Ради України йде стадія опублікування і введення в дію закону. Ця стадія передбачає своїм змістом підписання закону Головою Верховної Ради України, його передання (разом із

1 2 3 4

Похожие работы