Законодательство о банкротстве

рахунок відсторонення деяких з них від участі в процедурі банкрутства по причині пропуску місячного строку подання в господарські суди позовних заяв з моменту опублікування про порушення справи про банкрутство. Такими боржниками (банкрутами) ставка робиться на те, що не всі господарюючі суб'єкти виписують та читають центральні печатні видання, такі як «Голос України», «Урядовий кур'єр» та ін. , в яких публікується інформація про порушення справ про банкрутство.

Треті - з метою перерозподілу власності шляхом доведення фінансово спроможних підприємств до реального або фіктивного банкрутства для наступного придбання їх як цілісного комплексу або тільки прибуткових підрозділів за безцінь. І такі банкрутства були відмічені головою Вищого господарського суду України Дмитром Притикою 28 грудня 2003 року на спільному засіданні Пленуму Вищого господарського суду України та Ради суддів господарських судів України [30].

Однак у всіх випадках при практичному здійсненні процедури банкрутства виникають проблеми, які важко вирішити, а найчастіше неможливо по об'єктивним причинам, в основі яких полягають недосконалість законодавств» України про банкрутство.

В першу чергу це стосується спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст. 52 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Головною особливістю цієї процедури є право кредитора здійснювати банкрутство підприємства через відсутність за місцем знаходження (юридичною адресою) [2]. Як правило, до подання позову до господарського суду кредитор приймав заходи до пошуку підприємства, його керівника та майна, але безрезультатно. Тому, звертаючись до суду, кредитор вважає, що їх зможе знайти ліквідатор, а якщо ні, то рішення суду про банкрутство боржника дає йому можливість швидко списати з балансу (обліку) проблемну заборгованість або обґрунтувати перед другими діловими партнерами невиконання договірних зобов'язань.

Для кредиторів з числа банківської системи по категорії таких банкрутств характерна обставина, що їм наперед відомо про безперспективність погашення боргу, пошуку підприємства, його майна та керівників. Але наявність непогашеного кредиту зобов'язує банк створити резерв в непогашеній сумі за рахунок прибутку та вказувати його в балансі до списання

Це знижує показники банку, а відповідно рівень зарплатні його робітникам і банк поставлений в умови списати заборгованість як можна швидше, у всякому випадку не чекаючи спливу трирічного строку позовної давнини.

Аналіз практики банкрутства по спрощеній процедурі свідчить, що ефективна вона тільки спочатку, але закінчити її, довести до логічного завершення - виключення банкрута з ЄДРПОУ - практично неможливо через недосконалість чинного законодавства України. На всіх етапах роботи призначеного судом ліквідатора зустрічаються серйозні труднощі, які в кінцевому підсумку ведуть до юридичної прогалини.

Першою перепоною є неврегульованість сплати праці ліквідатора відсутнього підприємства. Кожний ліквідатор бажає бути призначеним ліквідатором підприємства, яке крім боргів має будь-які активи (майно, цінні папери, права вимоги і т. п. ). Це означає, що є реальні передумови на сплату його особистої праці та підлеглого йому персоналу, а також на сплату заходів, що ними виконуються (експертиз, аукціонів, аудиторських висновків та т. п. ).

Підстава успіху роботи ліквідатора в більшій ступені залежить від швидкого та повного прийняття в своє відання справ банкрута: документів, печаток, штампів, майна. При відсутньому директорі або бухгалтері передача не відбувається та будь-якої інформації про активи банкрута ліквідатор не отримує. Він повинен складати односторонній акт про відсутність підприємства за місцем знаходження, про відсутність будь-якого майна або відомостей про

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы