Заочное рассмотрение дела

відмовлено у прийнятті апеляційної скарги відповідача на заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 18 січня 2006 р. у справі за позовом Б. до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі про стягнення одноразового страхового відшкодування та моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням. Представник відповідача оскаржив заочне рішення до апеляційного суду, оскільки за формою не вважав це рішення заочним у зв’язку з тим, що при розгляді справи районний суд не визнав поважними причини неявки представника відповідача у судове засідання, які були викладені у направленому суду повідомленні, що свідчить про недодержання судом умов проведення заочного розгляду справи, передбачених ст. 224 ЦПК.

Вбачається, що апеляційним судам у такому випадку необхідно керуватися тим, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, і тому вважаються законними та обґрунтованими, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Тому особи, які беруть участь у справі, не вправі робити висновок щодо законності та обґрунтованості рішення суду, в тому числі і про те, що ухвалене рішення не є заочним у зв’язку з недотриманням судом вимог статей 224—233 ЦПК. У зв’язку з цим вбачається правильним, що рішення, визначене як заочне судом, що його ухвалив, має оскаржуватися в порядку, визначеному для оскарження заочних рішень, незалежно від оцінки особами, які беруть участь у справі, з дотриманням судом умов проведення заочного розгляду справи.

Єдиним винятком може бути випадок, коли суд взагалі не постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Уявляється, що у цьому разі суд здійснив розгляд справи в загальному порядку.

Звернення заочного рішення до виконання

У 2006 р

не звернено до виконання 2,4 тис. заочних рішень, ухвалених місцевими судами. Матеріали узагальнення засвідчили, що проблемою, яка виникає при зверненні заочних рішень до виконання, є неможливість вказати точне місце проживання (місцезнаходження) відповідача у виконавчому документі відповідно до вимог Закону від 21 квітня 1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження", зокрема, вимог щодо зазначення його індивідуального ідентифікаційного номера. У зв’язку з цим виконання заочних рішень, пов’язаних із стягненням грошових коштів чи інших вимог, виконання яких здійснюється органами державної виконавчої служби, стає фактично неможливим.

Причиною незвернення до виконання заочних рішень є також відсутність заяв позивачів про видачу виконавчих листів.

Заочні рішення не виконувались також у зв’язку з відсутністю даних про вручення відповідачу копії заочного рішення. З цієї причини не звернено до виконання 1,7 тис. заочних рішень, або 71,1 %.

Відповідно до ст. 227 ЦПК відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше 5 днів з дня його проголошення.

Виходячи з матеріалів узагальнення, копії судових рішень відповідачу, який не з’явився в судове засідання, як правило, направлялися з дотриманням строку, встановленого ст. 227 ЦПК, але у численних випадках відсутні повідомлення про вручення відповідачу копії судового рішення. Причинами цього є, переважно, направлення відповідачам копій рішень простими листами у зв’язку з відсутністю належного фінансування судів. Крім того, трапляються випадки, коли направлені копії судових

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Похожие работы