Зарождение социальной работы в Германии

Успішне оволодіння порівняно новою для України професією соціального працівника неможливе без опанування широкого спектру різноманітних знань та вмінь. Серед джерел, які дають нам ці знання і допомагають сформувати вміння, - досвід зарубіжних країн, вітчизняний досвід, напрацювання українських учених та сучасна практична діяльність фахівців соціальної сфери. Отже, інтерес до історії виникнення в інших країнах соціальної роботи несе значний елемент прагматичності: ми не зможемо засвоїти теоретичні засади та практичні методи соціального служіння, абстрагуючись від його історичних коренів.

У переліку джерел, які наснажують українську соціальну роботу, закордонний досвід невипадково поставлений на перше місце. Як визначають укладачі Короткого енциклопедичного словника із соціальної роботи, виданого Українським Державним центром соціальних служб для молоді, «. . . концептуальні теоретичні орієнтири сьогодні задає зарубіжний досвід, оскільки світова інфраструктура соціальної роботи має тенденцію до розвитку в єдиному інформаційному і пізнавальному просторі. Нинішньому етапу її становлення властиве активне використання готових ідеологічних, філософських, методологічних форм, вироблених іншими країнами» (5, с. 103)

У контексті цього твердження бачиться цікавим і дуже корисним досвід започаткування і розвитку соціальної роботи в Німеччині. Друковані матеріали з цього питання пропонують нам приводи для роздумів, якими шляхами йти до громадянського суспільства, доказують плідність сумісних зусиль держави і громадськості в справі подолання гострих соціальних проблем у суспільстві, демонструють значення соціальної роботи в досягненні соціальної гармонії.

З урахуванням того, що процес формування молодої української соціальної роботи як науки, навчальної дисципліни та практичної діяльності не завершений, закордонний досвід має для нас, українців, неоціненне значення. Хоча заслуговують на увагу й заклики проти «. . . тотального запозичення у західних авторів створених ними за останнє сторіччя теоретико-методологічних, понятійно- категоріальних, методико-практичних напрацювань» в соціальній роботі [7, с

76].

Інформацію про виникнення і розвиток соціальної роботи в Німеччині знаходимо у книзі «История социальной работы за рубежом и в России» (с древности до начала ХХ века) російських дослідників К. В. Кузьміна та Б. А. Сутиріна, другому виданні під­ручника «Основы социальной работи» П. Д. Павленка; Еберфельдську систему надання допомоги бідним згадують, не розкриваючи її змісту, в навчальному посібнику «Социальная работа: теория и практика» Є. І. Холостова та А. С. Сорвина. Обширний матеріал з цього питання містить книга ірландця Лоренца Уолтера «Социальная работа в изменяющейся Европе»; з деякими фактами розвитку соціальної роботи в Німеччині наприкінці ХХ сторіччя автор ознайомився завдяки таким німецьким джерелам, як часопис «Guten Tag», періодичне видання «Archiv für Wissenschaft und Praxis der sozialen Arbeit» та ін.

З огляду на матеріал вказаних джерел, об'єктом дослідження було обрано соціальну ситуацію у Німеччині в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. як підґрунтя, на якому зародились і продовжують розвиватися інтелектуальні традиції, концепції та науковий потенціал соціальної роботи. Предметом дослідження в даній статті є становлення основних підходів до соціальної роботи в Німеччині, а метою, яку поставив перед собою автор, - створення якомога ціліснішої картини про зародження та розвиток соціальної роботи у Німеччині у зазначений період.

Отже, завдання, що диктуються поставленою метою, - з матеріалу про виникнення і шляхи розвитку соціальної роботи в Західній Європі виокремити саме німецький досвід, висвітлити історичні корені соціальної роботи в

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы