Защита авторского права в сети Интернет

Захист авторського права в мережі Інтернет 

У сучасну епоху, яку називають "інформаційним суспільством", ми є свідками бурхливого розвитку інтелектуальної діяльності людини, яка є складовою частиною безпеки держави, оскільки недостатній інтелектуальний потенціал призводить до її слабкості.

У наше життя давно міцно увійшли такі поняття, як комп'ютер, програмне забезпечення, Інтернет. Бібліотеки та архіви поступаються місцем електронним бібліотекам, які створені повсюдно. Електронні банки даних, що містять величезну кількість творів літератури, науки, мистецтва, цілком уміщаються на жорсткому диску комп'ютера або web-сайті. Обслуговуються вони, як правило, однією людиною. Інтернет - поняття глобальне не тільки в географічному, а й у соціально-правовому сенсі цього слова. Він, тією чи іншою мірою, зачіпає найрізноманітніші сфери життєдіяльності сучасної людини, в тому числі і цивільно-правові відносини.

Питання про захист авторського права в мережі Інтернет гостро підіймається у більшості країн світу, на жаль, в Україні йому приділяється мало уваги, тому необхідно знайти оптимальні способи вирішення даної проблеми, спираючись на міжнародний досвід.

Незважаючи на загальне занепокоєння з приводу проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет, сьогодні не існує єдиного розуміння сутності проявів цього явища та змісту засобів його стримування.

Вивченням даного питання займалися: Ч. Н. Азімов, І. А. Безклубий, М. М. Богуславський, Ю. Л. Бошицький, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, Р. В. Дробов'язко, В. А

Калятін, О. В. Кохановська, Ю. В. Носіков, О. А. Підопригора та інші. Але праці цих авторів стосувалися лише деяких аспектів проблеми, тому запропонована робота є однією з спроб теоретичного осмислення природи цього явища.

Авторське право в Україні регулюється Цивільним кодексом та Законом України "Про авторське право та суміжні права". Під дію цього Закону підпадають авторські права на літературні, наукові, науково-популярні, публіцистичні та інші твори, твори образотворчого мистецтва, музичні твори та їх виконання, сценічні твори та їх виконання, а також комп'ютерні програми та бази даних. Відповідно до нещодавно внесених доповнень розміщення твору в оцифрованому вигляді в Інтернет вважається публікацією твору або його поширенням і тому потребує дозволу власника авторського права. Розміщення в Інтернет копії твору чи його частини без дозволу автора є порушенням Закону і може бути оскаржене в суді з вимогою відшкодування моральної шкоди та завданих матеріальних збитків (упущеної вигоди).

Проте, вітчизняне правосуддя досить інертно ставиться до нової субправомочності. Зокрема Президія Вищого господарського суду України у своїх рекомендаціях "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначає, що "розміщення творів у мережі Інтернет є їх відтворенням в розумінні ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" і жодним чином не згадує про відображення у загальнодоступних електронних системах інформації.

Згідно зі слушним зауваженням В. Г. Ротаня, ". . . як поширювальне, так і обмежувальне тлумачення актів цивільного законодавства в національній правовій системі є неприпустимим, оскільки воно не передбачене Конституцією і законами України. Суд має тлумачити і застосовувати акти цивільного законодавства буквально" [1, с. 148].

Відтак розміщення творів і об'єктів суміжних прав у мережі Інтернет згідно з нормами Закону України "Про авторське право і суміжні права" повинне відповідати двом умовам: 1) доступність для публіки в будь-який час; 2) доступність для публіки з будь-якого місця. За

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные