Защита прав потребителей

Конституції 1994 р. у Молдові було прийнято закон «Про подання петицій», яким передбачено, що він встановлює порядок розгляду петицій громадян Молдови, поданих до державних органів, на підприємства, ус­танови та організації з метою забезпечення захисту їх прав і законних інтересів. Він поширюється на порядок розгляду петицій, поданих законно утвореними ор­ганізаціями від колективів, які вони представляють, а також на іноземних грома­дян і осіб без громадянства, права і законні інтереси яких були порушені на тери­торії Республіки Молдова.

Водночас і в тих випадках, коли конституцієб не встановлено право на звер­нення, є приклади регулювання звернень до органів влади та інших організацій спеціальними законами про звернення громадян. Наприклад, немає припису про право на звернення у конституції Вірменії, але в цій країні є закон від 22 грудня[2].

1999 р. «Про порядок розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян». Стаття 1 зако­ну визначає його предмет і сфері дії, встановлюючи, що ним регулюються відно­сини, пов'язані з розглядом у встановлених законом порядку і строки державни­ми, громадськими та іншими органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, організаціями прполозицій, заяв і скарг громадян та юридичних осіб, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території Вірменії, реагуванням на факти порушення прав і охоронювальних законом інтересів громадян і юридичних осіб, усуненням і попередженням цих порушень.

Закон Туркменістану «Про звернення громадян і порядок їх розгляду» від 14 січня 1999 р. визначає механізм реалізації громадянами права на звернення до державних, громадських та інших органів, підприємств, організацій та установ усіх форм власності та регулює порядок розгляду звернень громадян.

На відміну від практики правового регулювання звернень громадян, що скла­лася в країнах СНД, у окремих країнах Балтїї законодавче регулювання відносин, що виникають щодо звернень громадян, здійснюється в іншому порядку

Так, в Ес­тонії ці відносини регулюють закони «Про відповіді на інформаційні записки і на клопотання про одержання роз'яснень» від 10 листопада 2004 р. та «Про публічну інформацію» від 15 листопада 2000 р. Перший з них встановлює «порядок відповіді на звернення осіб тією мірою, якою він не врегульований іншими зако­нами». Порядок адміністративного провадження, якщо інше не встановлено цим Законом, передбачає закон про адміністративне провадження, а якщо у зверненні міститься клопотання про надання доступу до публічної інформації, то відповідь на звернення дається в порядку, встановленому законом про публічну інформацію. Звернення згідно з цим законом адресуються установі, органу, чиновнику, працівнику або члену колегіального органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або іншої публічно-правової юридичної особи. Інформаційною запискою за цим законом є звернення особи, в якому вона вносить пропозиції що­до організації роботи установи чи органу або надає адресату інформацію. Клопо­танням про одержання роз'яснень є звернення, в якому особа клопочеться про на­дання їй інформації певного змісту або роз'яснення з правових питань.

Також регулюються Законом «Про право на одержання інформації від держав­них установ і установ самоврядування» від 11 січня 2000 р. звернення громадян про отримання інформації про їх діяльність у Литві.

Отже, законодавче регулювання звернень громадян у країнах СНД можна вва­жати загальним правилом. Новоутворені держави встановили на рівні закону по­рядок звернень до органів влади та інших

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные