Защита прав потребителей
Водночас і в тих випадках, коли конституцієб не встановлено право на звернення, є приклади регулювання звернень до органів влади та інших організацій спеціальними законами про звернення громадян. Наприклад, немає припису про право на звернення у конституції Вірменії, але в цій країні є закон від 22 грудня[2].
1999 р. «Про порядок розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян». Стаття 1 закону визначає його предмет і сфері дії, встановлюючи, що ним регулюються відносини, пов'язані з розглядом у встановлених законом порядку і строки державними, громадськими та іншими органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, організаціями прполозицій, заяв і скарг громадян та юридичних осіб, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території Вірменії, реагуванням на факти порушення прав і охоронювальних законом інтересів громадян і юридичних осіб, усуненням і попередженням цих порушень.
Закон Туркменістану «Про звернення громадян і порядок їх розгляду» від 14 січня 1999 р. визначає механізм реалізації громадянами права на звернення до державних, громадських та інших органів, підприємств, організацій та установ усіх форм власності та регулює порядок розгляду звернень громадян.
На відміну від практики правового регулювання звернень громадян, що склалася в країнах СНД, у окремих країнах Балтїї законодавче регулювання відносин, що виникають щодо звернень громадян, здійснюється в іншому порядку
Також регулюються Законом «Про право на одержання інформації від державних установ і установ самоврядування» від 11 січня 2000 р. звернення громадян про отримання інформації про їх діяльність у Литві.
Отже, законодавче регулювання звернень громадян у країнах СНД можна вважати загальним правилом. Новоутворені держави встановили на рівні закону порядок звернень до органів влади та інших