Изменения в морфемной структуре слова
Подібні зміни відображені і серед інших частин мови. Так, своєрідний процес декореляції маємо у прислівниках долом, слідом, низом, які виникли шляхом адвербіалізації іменників у формі орудного відмінка однини з закінченням -ом. У сучасній українській мові їх прийнято розглядати як суфіксальні похідні.
Декореляції частіше піддаються деривати, утворені за допомогою суфіксів.
Причиною декореляції є втрата мовою твірних слів, зафіксованих у похідних 1 словах лікар, пастир, війна та ін.
5. Морфемний аналіз слова
Морфемний аналіз слова спрямований на встановлення його морфемної структури. Встановити морфемну структуру слова означає:
а) виділити мінімальні у звуковому відношенні носії значення;
б) ідентифікувати їх, тобто визначити, кваліфікувати, встановити їх співвідношення.
Однак, щоб описати систему морфів та їх співвідношення у мові, виділити класи однотипових у морфемному відношенні слів, необхідно виробити методику морфемного аналізу.
Це питання досить детально було розроблено в працях таких лінгвістів, як О. Пешковський, Г. Винокур, Г. Глісон, Д. Грінберг. У шкільній практиці морфемний аналіз називають розбором за будовою слова
Головний принцип морфемного аналізу базується на здатності морфем повторюватися в інших словах. Саме цим полегшується завдання ідентифікації морфем (морфів) у процесі виділення значущих складових у будові слова.
Ідентифікація морфем (морфів) відбувається у двох напрямках: структурному (формальному) та семантичному. Обидва напрямки важливі і зумовлюють один одного. Так, у слові розкішний елемент роз- формально збігається з префіксом роз- у словах на зразок розмова, розподіл та інших, однак насправді цей елемент не може бути кваліфікований як префікс, оскільки він є органічною частиною кореня. Уникнути помилок у таких випадках допомагає семантичний підхід до виділення сегментів: у слові розподіл префікс роз- має значення «рух у певному напрямку», якого немає і не може бути в елементі роз- у слові розкішний.
Ідентифікація морфем (морфів) відбувається шляхом зіставлення одно-структурних та спільнокореневих (споріднених) слів. При цьому слово вводиться у два ряди співвідносних одиниць: перший ряд — спільнокореневі (споріднені) слова; другий — одноафіксальні слова. Введення слова в перший ряд зіставлень спрямоване на ідентифікацію кореня як спільної частини споріднених слів. Наприклад:
на-пис-ати,
с-пис-ок,
пис-ати,
за-пис,
ви-пис-ати і т. д.
Підбір однокореневих слів має здійснюватися обов'язково на базі семантичної тотожності. У випадках, коли виникають будь-які сумніви щодо цього, необхідно звертатися до тлумачного "Словника української мови" (наприклад, слова граф, графа, графік, графин, графіка, графіт при формальній зовнішній тотожності елемента граф- не є однокореневими з семантичної точки зору).
Введення слова у другий ряд зіставлень спрямоване на ідентифікацію префіксів, суфіксів, конфіксів, постфіксів, тобто нефлективних афіксів. При доборі одноафіксальних слів важливо також дотримуватися семантичної тотожності афіксів, оскільки їм притаманна омонімія. Наприклад: для виявлення