Содержание и роль информации в управленческой деятельности

style="text-align: Оскільки керована система — сфера застосування управлінських дій, як правило, перебуває за межами організаційної системи, то значна частина інформації про її стан може бути отримана лише в процесі активного й цілеспрямованого пошуку з боку структурних підрозділів організаційної системи управління. Таким чином суб'єкти організаційної системи управління передусім самі активно організовують пошук інформації, формуючи тим самим власні інформаційні ресурси. Звичайні загальноприйняті засоби і канали отримання інформації (такі, як листи і повідомлення громадян, громадських і державних організацій, повідомлення преси, радіо) стають недостатніми.

Так, для успішної організації управління діяльністю боротьби зі злочинністю правоохоронним органам, як суб'єктам управління, треба організувати активний пошук та виявлення інформації про здійснені та підготовлювані злочини, про осіб, які їх вчинили чи можуть вчинити, злочинців, які ховаються від правосуддя, тощо.

Відомо, що будь-яке управлінське рішення приймається не тільки на основі та залежно від характеру інформації про керовану систему. Його вибір визначається також природою керівної інформації, яка міститься в нормах, що регламентують діяльність відповідних органів управління соціальною системою (наприклад, державних органів).

У державному управлінні, наприклад, рішення про методи, способи, засоби дії на керовану систему приймаються на основі інформації про неї й відповідно до управлінської інформації нормативного характеру. У цій взаємозалежності закладені передумови та гарантії прийняття оптимальних рішень у рамках принципів і вимог законності.

Важливе теоретичне і практичне значення для вивчення сутності соціальної інформації як інформаційного ресурсу має її класифікація за іншими критеріями (ознаками). З метою організації стратегічного, тактичного та оперативного управління інформація може бути класифікована за такими ознаками:

• за напрямом руху: вихідна — потік інформації від суб'єкта до об'єкта управління і вхідна — потік від об'єкта до суб'єкта;

• за ознакою щодо середовища формування: на зовнішню і внутрішню (зовнішньосистемну і внутрішньосистемну);

• за характером даних щодо змісту процесу управління: на директивну і описову;

• за джерелом виникнення: на первинну і похідну;

• за способом вираження і фіксації: на усну і документальну;

• за ступенем стабільності: на постійну, змінну, періодичну і разову;

• за призначенням щодо процесу управління: на планову, звітну, облікову, контрольну;

• за підлеглістю до підсистем керованої системи: на технічну, економічну, соціальну, організаційну, правову тощо;

• за належністю до сфер діяльності та функцій управління: на конструкторську, технологічну, фінансову, бухгалтерську, оперативно-виробничу;

• за певним терміном: на інформацію про минулі, поточні та майбутні події (прогностична інформація);

• за ступенем визначеності інформації: на детерміновану і ймовірну.

 

Список використаної літератури:

  1. Швец Н. Я. Автоматизированные системы управления органами внутренних дел. — К. , 1983.
  2. Шеннон К. Э. Работы по теории информации и кибернетике. —М. , 1963.
  3. Эшби У
    Р. Система и информация // Вопр. философии. — 1964. — №3.
  4. Ярочкин В. И. Безопасность информационных систем. — М. : Ось, 89, 1996.
  5. Ярочкин В. И. Информационная безопасность: Учеб. пособие. — М. : Междунар. отношения, 2000.
  6. Ярочкин В. И. , Пушкарская Р.
1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные