Значение Конституции Украины для социальной защиты населения

Значення Конституції України для соціального захисту населення

З прийняттям Конституції в Україні почався новий етап розвитку правовідносин у сфері соціального захисту.

 Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Цим самим, держава бере на себе зобов'язання перед її громадянами, щодо спрямованості своєї діяльності у напрямку захисту їх прав та інтересів, створення достойних умов життя та підтримки у разі настання соціальних ризиків.

 Таке тлумачення понять “соціальна держава” та “правова держава” ми знаходимо у ст. З Конституції України: “Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. . . . Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави”.

 Але вказані положення є загальними, вступними. Справжнім же показником соціальної спрямованості держави є закріплення у ст. 46 Конституції права громадян на соціальний захист

 Соціальний захист — є системою економічних, юридичних, організаційних заходів щодо забезпечення соціальних прав людини і громадянина в державі.

 У соціальній державі соціальний захист є невід'ємним правом людини та похідним від права на життя. Оскільки соціальний захист — це система підтримки державою громадянина у разі настання несприятливих для нього соціальних ризиків, то тим самим держава сприяє реалізації права на життя. (Чи зможе, наприклад, одинока особа утримувати себе у разі тимчасової втрати працездатності, настання інших соціальних ризиків без сторонньої підтримки та допомоги?) Отже, соціальний захист, з одного боку, є правом громадянина, а з іншого — засобом реалізації іншого права, права на життя.

 У Конституції України право людини і громадянина на соціальний захист закріплено у низці статей, які безпосередньо присвячені соціальному захисту і в свою чергу набули подальшого розвитку в системі законодавства про соціальний захист України.

 Статтею 46 Конституції України, яка є основоположною для розуміння змісту соціального захисту, закріплено право громадян на соціальний захист, що включає в себе право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

 Конституцією не тільки визначено сферу соціального захисту, а й зміст права людини на соціальний захист та види соціальних виплат та допомоги, на які особа набуває права в разі настання соціального ризику. Стаття 47 Конституції встановлює, що для громадян, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Тобто йдеться про забезпечення житлом інвалідів, ветеранів війни та праці, осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також осіб, що постраждали внаслідок інших надзвичайних обставин.

 Однією з гарантій права людини на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг та житло, що закріплене у ст. 48 Конституції, є гарантування отримання громадянином мінімального доходу, який розрахований на покриття мінімально необхідних потреб особи у стані фінансової кризи. Відповідно до ст. 49 Конституції

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные